10 червня в стінах Ужгородського замку відбулася тематична екскурсія до Всесвітнього дня геральдики «Історія у гербах: шляхетні роди та їх володіння». Захід дав можливість відвідувачам відкрити для себе захопливий світ середньовічних символів та простежити, як через герби відображалися походження роду, його влада, політичні амбіції, військова слава та культурна спадщина.
Особливу увагу під час екскурсії було приділено роду Другетів — одній із найвпливовіших аристократичних династій Закарпаття, яка протягом кількох століть володіла значними територіями Ужанського комітату та визначала політичне життя краю. Учасники заходу дізналися про особливості їхнього родового герба із зображенням семи птахів, які більшість дослідників пов’язують із дроздами, хоча питання точного визначення цих птахів і сьогодні залишається предметом наукової дискусії.
Окрему увагу було приділено збереженому опису старовинного герба Другетів, який колись знаходився над головним входом до замкового палацу. Над воротами до стіни була вмурована майже квадратна кам’яна плита з рельєфним гербовим зображенням. У 1884 році видатний закарпатський краєзнавець, засновник музейної справи на Закарпатті Тиводар Легоцький у науковому журналі «Турул» опублікував детальний опис цієї пам’ятки та виконав її точний малюнок. На плиті було зображено геральдичний щит, розділений навпіл стрічкою із трьома пряжками: у верхній частині розміщувалися чотири птахи, а в нижній — три, усі повернуті у правий геральдичний бік. Верх композиції прикрашав рослинний орнамент зі стилізованого листя. Вже наприкінці ХІХ століття плита перебувала у пошкодженому стані, а в 1930-х роках збереглася лише її верхня частина з чотирма птахами та пряжками. Імовірно, руйнування нижньої частини було пов’язане з облаштуванням металевого піддашка над кам’яним карнизом у період, коли в замку діяла Ужгородська духовна семінарія Мукачівської греко-католицької єпархії.
Під час екскурсії також було розглянуто можливий зв’язок Другетів з італійським лицарем Друго де Мерлото, представником старовинного роду германського походження. Його родовий герб містив зображення восьми срібних мерлетів — геральдичних птахів, що дозволяє дослідникам проводити паралелі між символікою обох родин.
Не менш цікавим став огляд герба графського роду Берчені, який походив із Верхньої Угорщини та досяг найбільшої могутності у XVII столітті. Учасники екскурсії ознайомилися зі значенням його головних символів — графської корони, хрестів та єдинорога. Ці елементи відображали високий соціальний статус роду, його відданість християнській традиції, військову честь, мужність та ідеали шляхетності.
Окремий розділ екскурсії був присвячений князівському роду Ракоці — одній із найвпливовіших магнатських родин Центрально-Східної Європи. Відвідувачі дізналися про еволюцію їхнього герба, центральними елементами якого були колесо та птах із перснем або гілкою у дзьобі, а також про доповнення композиції символами князівської влади Семигородського князівства.
Окрім того, під час екскурсії не оминули увагою і постать останнього графа в історії Ужгородського замку — Ференца Дюлої. Його складний родовий герб став яскравим прикладом того, як представники дрібної угорської шляхти, поступово просуваючись суспільною та службовою ієрархією, завдяки вдалим династичним шлюбам, розширенню земельних володінь та зміцненню власного становища набували права на нові геральдичні елементи. Таким чином, герб перетворювався на своєрідний літопис роду, у якому відображалися походження, життєвий шлях, соціальне піднесення та здобутки його власника.
Тематична екскурсія стала нагодою поглянути на історію Закарпаття через мову геральдики — особливу систему знаків, у якій закодовані пам’ять про походження родів, їхні володіння, політичний вплив та роль у розвитку нашого краю.
Щиро дякуємо всім учасникам, які долучилися до тематичної екскурсії та разом із нами відкривали таємниці старовинних гербів. Запрошуємо відвідувачів і надалі брати участь у науково-освітніх заходах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького та продовжувати відкривати багату історичну спадщину Ужгородського замку.
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
