21 липня у Каплиці Ужгородського замку відбулася публічна лекція «Штрихи до життя Кароя Мейсароша», присвячена 205-й річниці від дня народження видатного дослідника, історика, письменника та громадського діяча, автора першої фундаментальної історії Ужгорода.
Захід об'єднав усіх, хто цікавиться історією міста, науковою спадщиною Кароя Мейсароша та розвитком історичних досліджень Закарпаття. Лекція стала нагодою не лише згадати життєвий шлях ученого, а й по-новому осмислити його внесок у вивчення історії Ужгорода.
Першою до присутніх звернулася завідувачка відділу історії та краєзнавства музею Валерія Русин, яка представила ґрунтовний огляд біографії Кароя Мейсароша. Вона розповіла про найцікавіші сторінки його життя, багатогранну наукову й творчу діяльність, наголосивши, що дослідник є автором понад 800 наукових праць, присвячених історії, психології, соціології, історії церкви, праву, державному управлінню, сільському та лісовому господарству, фінансам, культурі й багатьом іншим галузям знань.
Особливу увагу лекторка приділила маловідомим фактам із життя вченого. Слухачі почули уривки з його автобіографії, у якій Мейсарош із притаманним йому почуттям гумору описував власну зовнішність. Також було розкрито сторінки його сімейного життя, згадано дружину та дітей, численні переїзди, які супроводжували його професійну діяльність, а також різноманітні сфери, у яких він працював упродовж життя. Окремий блок лекції був присвячений ужгородському періоду, коли Карой Мейсарош створив свою найвідомішу працю — «Історію Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні», видану у 1861 році.
Другу частину лекції провів завідувач відділу науково-освітньої роботи Михайло Лесів, який зосередив увагу на самій праці «Історія Ужгорода». Він охарактеризував її як фундаментальний твір, що започаткував наукове вивчення історії міста. Попри те, що окремі положення книги сьогодні зазнають критики через неточності або використання обмеженої джерельної бази, жодне вагоме дослідження з історії Ужгорода — навіть сучасне — не обходиться без звернення до праці Мейсароша. Саме вона стала міцним підґрунтям для подальших історичних розвідок і розвитку краєзнавчих досліджень.
Під час виступу Михайло Лесів також представив власні коментарі та уточнення до окремих розділів книги, зокрема тих, що стосуються описів Ужгородського замку. Порівнюючи текст Мейсароша із сучасними археологічними, історичними та архівними дослідженнями, він показав, як за понад півтора століття розширилися знання про минуле замку, та продемонстрував, у чому сучасна історична наука доповнює або уточнює висновки першого історика Ужгорода.
Після завершення лекції директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська наголосила на важливості проведення подібних науково-просвітницьких заходів. Вона підкреслила, що звернення до постатей, які стояли біля витоків дослідження історії краю, сприяє популяризації історичної науки, формує повагу до культурної спадщини та допомагає сучасному суспільству краще розуміти минуле Ужгорода і Закарпаття. Такі лекції не лише відкривають маловідомі сторінки історії, а й створюють простір для наукової дискусії, осмислення нових відкриттів та зацікавлення історією широкої аудиторії.
Приємною подією стало й поповнення фонду наукової бібліотеки музею. У подарунок від праправнука Кароя Мейсароша бібліотека отримала одне з видань праць видатного дослідника, що стане цінним джерелом для майбутніх наукових досліджень і ще одним символом збереження пам'яті про автора першої історії Ужгорода.
Щиро дякуємо всім, хто завітав на лекцію, проявив інтерес до історії нашого міста та долучився до відзначення 205-ї річниці від дня народження Кароя Мейсароша.
Запрошуємо відвідувати наступні наукові, культурно-просвітницькі та мистецькі заходи Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького, де на вас чекають нові відкриття, цікаві зустрічі та захопливі сторінки історії Закарпаття.
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
