Осінній вечір в Ужгородському замку має свій особливий, майже відчутний на дотик шарм. Коли літня спека спадає, а старовинний дворик занурюється у перші прохолодні сутінки, кам'яні мури фортеці наче оживають. Саме в такій атмосфері відбувся 12 вересня концерт вокальної формації «Піккардійська Терція». Це культовий український вокальний гурт, який уже понад тридцять років є візитівкою українського акапельного співу. Створена 24 вересня 1992 року у Львові, формація пройшла шлях від студентського гурту до лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка та заслужених артистів України. Унікальність колективу полягає в тому, що вони не просто співають без інструментального супроводу (а капела), а здатні своїми голосами майстерно імітувати звуки найрізноманітніших музичних інструментів – від духових до перкусії.
Виступ вокальної формації «Піккардійська Терція» – це унікальний мистецький вечір, де багатовікова історія зустрічається із чистою магією людського голосу. Внутрішній дворик старовинної фортеці, в якій розміщується Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького, перетворюється на відкритий акустичний майданчик із неймовірною атмосферою. Старі кам'яні мури, які бачили століття історії, стають природними резонаторами для бездоганного акапельного співу легендарного львівського колективу. Музична програма «Піккардійської Терції» під куполом вечірнього ужгородського неба дарує слухачам справжню палітру емоцій.
Концерт у стінах замку зібрав багато поціновувачів якісної музики – як місцевих жителів, так і гостей Закарпаття. Коли сонце ховається за замкові вежі, а простір наповнюється багатоголоссям без жодного інструментального супроводу, виникає відчуття повної гармонії та затишку. Осінь додає цій події неповторних візуальних та емоційних акцентів. Прохолодне вечірнє повітря стає густішим, завдяки чому унікальні голоси «піккардійців» звучать ще чіткіше, глибше та проникливіше, розлітаючись луною поміж замкових галерей. Програма осіннього концерту підбирається з особливим настроєм – вона коливається між світлою ностальгією, глибокою лірикою та зігріваючим затишком.
Відсутність інструментів створює ефект прямого зв'язку між артистами та слухачами. Здається, ніби музика народжується безпосередньо тут і зараз, зігріваючи серця присутніх. Між піснями учасники формації діляться теплими спогадами, жартують та розмовляють із глядачами, перетворюючи великий концерт на дружні посиденьки у колі близьких людей.
Коли наприкінці вечора весь замковий двір в унісон підспівував «Червону калину», межа між сценою та залом остаточно зникала. Осінній концерт «Піккардійської Терції» в Ужгороді залишив довгий і теплий післясмак надовго.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії,
Меморільного музею-кімнати А. Волошина
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
