З 2011 року у Мукачівській міській книгозбірні стартував проект „Літературний подіум „Дзеркало слова”, організаторами якого виступили працівники бібліотеки, письменник Мирослав Дочинець та літературне об’єднання „Рідне слово”.
Головна мета даного проекту – максимально широко представити місцевій аудиторії творчість відомих українських письменників. Гостями бібліотеки вже стали Михайло Слабошпицький, Павло Вольвач, Анна Багряна, Тимофій Гаврилів, Світлана Короненко, Василь Густі, Мирослав Дочинець, Михайло Рошко, Василь Кузан, Надія Панчук, Сергій Федака.
Минулої середи на літературний подіум були запрошені знані українські письменники Володимир Шовкошитний та Станіслав Бондаренко. Модератором зустрічі виступив письменник Мирослав Дочинець.
Представляючи гостей мукачівській громаді, директор Мукачівської міської централізованої бібліотечної системи Ольга Стадник, наголосила на важливості цієї зустрічі, адже Володимир Шовкошитний не тільки український поет, прозаїк, публіцист, а й громадський, політичний та державний діяч, який брав безпосередню участь у перепохованні національних героїв – Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого; Станіслав Бондаренко – поет, журналіст, заступник головного редактора газети „Літературна Україна”, лауреат численних літературних премій, автор поетичних творів для дітей і дорослих, а Мирослав Дочинець – гордість не тільки нашого міста чи краю, він – Золотий письменник України, романи якого вже стали бестселерами.
Основну увагу на зустрічі було приділено прем’єрі нового роману Володимира Шовкошитного „Кров – свята”, який побачив світ у київському видавництві „Український пріоритет”. За словами автора, книга складається з двох історичних романів – „Хресна путь” і „Білий кречет”, побудована на основі унікальних архівних документів, а також розповідей очевидців тих подій, про які йдеться у дилогії: „У романі я пишу про те, що найбільше право, яке дається людині, передусім Богом-Творцем, це право вибору. Я констатую, не засуджую, показую, як було. Намагаюся зрозуміти кожного. Звичайно, як українець я роблю свій вибір, для мене найсвятішим словом після „мама” є слово „Україна”, найкращі люди у світі – українці. Але я намагаюся бути об’єктивним, прагну зрозуміти всі сторони конфлікту”. Під час зустрічі Володимир Шовкошитний представляв і інші свої книги та видання, які нещодавно побачили світ у „Київському пріоритеті”.
Станіслав Бондаренко розповів присутнім про цікаві життєві зустрічі, про власний шлях в літературу та презентував свої видання останніх років, серед яких виділив поему-кліп „Нічна розмова з Європою або Таємниці наших літер”, особливістю якої є англійський переклад творів, поданий паралельно, на правих сторінках книжки. „Нічна розмова…” – це зізнання в любові та спроба „покаянно випити” з Європою за зближення, – відверто сказав автор книги. – Кожен із віршів – окремий цілісний твір, який має власну сюжетну лінію. Книга побудована за мозаїчним типом, що передбачає читання текстів у будь-якому порядку без втрати змістового наповнення.
Переклад англійською здійснив знаний в Європі британець „з українською групою крові” Стефан Комарницький”. Імпровізований конкурс загадок, який С. Бондаренко влаштував між читанням вишуканих поетичних творів, викликав значний інтерес серед присутніх, адже автору найбільшої кількості відгадок передбачався приз. Переможцем стала Міра Максименко, яка отримала у подарунок книгу з автографом С. Бондаренка.
Презентуючи свій новий роман „Горянин. Води Господніх русел”, який вийшов на початку цього року, письменник Мирослав Дочинець зазначив, що його нова книга не про європейців чи американців: „Ми чомусь недооцінюємо наші глибинні скарби, а захоплюємося чужими героями, забуваючи, що ходимо по золоту, які дає наш край. Тому цією книгою я хотів віддати борг тій землі, тим людям, які надихають мене на творчість.
Головний герой роману, реальна людина, чоловік, загублений від світу і людей, який в один день втрачає все – і родину, і цінності, і роботу, проти нього постає навіть природа, але, виявляється, це не кінець і він починає боротьбу. Силою власного терпіння, стяжання духу він переживає удари долі, адже, кожен наш день – це сходження до чогось і спуск у нікуди...”. Письменник також представив і версію роману „Вічник” для юнацтва під назвою „Бранець чорного лісу”.
Навкололітературний діалог між письменниками і присутніми тривав більше двох годин. Було багато поезії, перемежованої цікавими розповідями про таємниці творчості та літературу загалом, було багато запитань з відвертими відповідями. Пожвавлення в залі викликало запитання одного із слухачів, про вживання в творах окремих українських письменників слова „москалі” та теми націоналізму в українській літературі, на що пан Володимир відповів: „Слово „москаль” не несе ніякої образи, а лише визначає назву населення, яке розмовляє на російській мові. Москалі й самі себе називали так, до того як в 1721 році цар Петро І поміняв назву країни з Московського царства на Російську імперію.
Навіть у творчості таких великих постатей як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка вжито виключно давньоукраїнське слово „москаль”. А щодо націоналізму, для мене – це любов до свого і повага до чужого. Я намагаюся навчати „своєму” нові покоління, моє серце гріє те, що сьогодні тут багато молодих облич, які, я переконаний є патріотами своєї держави і прагнуть, щоб Україна стала першою державою Європи. Для цього ми мусимо мати свою власну національну гордість, самоповагу, маємо „чужого научатися, свого не цуратися”.
Останній свій російськомовний твір „Я – украинец” я написав у 1988-му. Цей вірш починається: „Я украинец до седьмых колен, прапрадед мой шелками шит на Сечи”, а закінчується українською: „Прости мені, прапрадіде-козаче, прости мені, мій споконвічний краю, за те, що на чужинській мові плачу об тім, що мови рідної не знаю”. З того часу пишу прозові, поетичні, публіцистичні й наукові твори винятково українською мовою, не тому що зневажаю „москалів”, серед яких маю багато щирих друзів, а тому, що зрозумів, що я Українець і молюся за нашу державність:
Боже, поглянь на нас,
Бачиш, в недобрий час
Ворон калину п’є,
Наче криваву долю.
Боже, якщо ти є,
Серце візьми моє,
Дай Україні, дай,
Дай Україні волю.
На такій піднесеній ноті завершилася основна частина зустрічі, після якої письменників обступили з усіх боків шанувальники слова у черзі за автографом на придбану за символічну ціну книгу.
А всіх тих, хто за певних обставин не зміг бути учасником літературного подіуму, хочемо порадувати – фонди міської бібліотеки збагатилися подарунковими виданнями, які з щирою душею представили книгозбірні її гості: Володимир Шовкошитний – романи „Кров – свята”, „Мерехтіння зникань” та збірку спогадів „Герої народжуються на могилах героїв”; Станіслав Бондаренко – „Нічна розмова з Європою”; Мирослав Дочинець – романи „Горянин”, „Бранець чорного лісу” та збірку новел „Курси крою і життя”.
Тетяна Туряниця, провідний бібліотекар сектору краєзнавчої літератури Мукачівської центральної міської бібліотеки ім. О. Духновича
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
