Андрій Любка – молодий український поет, есеїст, перекладач. Народився у Ризі, довго жив у Виноградові, сьогодні навчається у Варшавському університеті. Автор поетичних збірок «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008), «Сорок баксів плюс чайові» (2012). Спробував себе як прозаїк у книжці «КІЛЕР. Збірка історій» (2012).
Любка славиться і своєю громадською діяльністю. Був одним із організаторів акцій під час Помаранчевої революції в Ужгороді. На президентських виборах у Білорусі в 2006 році був спостерігачем на виборах та одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча. Беручи участь в акціях протесту, просидів 15 діб у білоруській в’язниці та був висланий з країни. Щодо студентської активності, у 2006–2008 роках очолював Студентський Парламент Ужгородського Національного Університету.
Приємний титул Андрій отримав 2012 року – читачі порталу «Мукачево.нет» відкритим голосуванням обрали Андрія Любку «Найзавиднішим женихом Закарпаття». Відвертий у віршах, замріяний у прозі, універсальний у житті – все це про Андрія Любку. Сьогодні говоримо з ним про три «П» – правду, політику і поезію...
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
