– Спочатку роблю заготовки, переважно з осики, хоча краще була б липа, бо вона м’якша. – розповідає Олександр Юліусович. – Олівцем малюю ескізи, а потім різцями створюю бажану композицію, народжену в моїй уяві. Якщо свого часу у колгоспі вирізував лише орлів, то зараз кожен окремий виріб – неповторний, у єдиному екземплярі, створений у польоті фантазій та власної уяви навколишнього світу.
Різцем майстер вмілими руками витісує настінні люстерка, картини, годинники, а також вази, підставки для квітів і, навіть, карнизи, на яких у віночок сплелися гілки дуба із листочками та жолудями. На ганку – зроблені руками майстра столик та стільці. Статуя Пресвятої Богородиці, що красується на його подвір’ї, висотою 165 см. – саме таким, за словами майстра, був зріст Діви Марії. Навіть величний хрест у центрі села – робота Олександра Юліусовича, на ньому розп’ятий Спаситель зростом 175 см.
Для створення композиції заввишки 70 см. шириною 45 см. різбяр витрачає близько місяця. Це мистецтво потребує багато терпіння і сил. Свої знання та вміння він передає 13-річному внукові Отіллу, який живе у Пийтерфолві, а на канікули приходить до дідуся. Тож є надія, що і в майбутньому його вірні помічники-різці не сумуватимуть на поличці, а служитимуть нащадкам вірними помічниками. Адже у творчому доробку Олександра Алмаші не один десяток вирізьблених та намальованих неповторних творів мистецтва.
Джерело:vynohradiv.info
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
