Один із десятка заторів, утворених сміттям – переважно пластиковим – учора розчищали на річці Боржава поблизу села Квасово. Екологічна акція приурочена до Дня Дунаю, що його відзначають по всій Європі. Не стоїть осторонь і Закарпаття, адже наша Тиса є найбільшою притокою великої річки, котра об’єднує Європу.
Представник місцевої громади пан Золтан розповів, що місцеві волонтери вже другий тиждень чистять сміттєві затори на Боржаві: на території сільської ради їх було 5, після ліквідації цього лишаться ще два. Працюють зазвичай вручну – з берега і з човна сачками та іншими пристроями, а тепер – краном із так званим «крабом» - спеціальною сіткою. Всього ж уже вилучили з річки більше 80 кубів пластикових відходів, понад 40 кубів впалих стовбурів і гілок, зо 15 тон скла та до 5 тон іншого сміття. Більшість відходів, що «закупорили» річище Боржави, припливло з верхніх районів.
Читайте тут: Екологія Мукачівщини знову страждає через нафту (ВІДЕО)
Допомагає у організації і фінансуванні розчистки фірма, котру сміливо можна вважати причетною до продукування чи не найбільшої кількості пластикового сміття, а саме PET-пляшок – виробник кока-коли та інших прохолоджувальних напоїв. Як прозвітували представники компанії, за останні чотири роки розчистили більше 60 км берегів закарпатських річок, зібрано 28 тон пластикових відходів, до екологічних акцій задіяно понад 2 тисячі людей. Але цього, визнають, замало…
Як сказав під час розчистки начальник Басейнового управління водних ресурсів р. Тиса Володимир Чіпак, ці акції дуже потрібні, але краще ж не доводити до такого жаху. «Я би хотів, аби зараз поруч були голови громад, що живуть вище за течією, і вони на власні очі бачили оцей результат нашого життя в басейні річки Боржава. Треба жити за принципом не смітити, бо ефективність прибирання все ж низька. Вдумаймося: 135 тисяч людей живе в басейні річки Боржава, достатньо кожному кинути по пляшці - і ми матимемо 135 тисяч пляшок. Важливо усвідомити масштаби об’ємів сміття, який роками люди скидували в Боржаву та її притоки – треба, мабуть, отак роками працювати, аби повернути території до нормального стану. Ця акція вже друга – раніше ми так само спільно працювали на річці Латориця на кордоні зі Словаччиною», - розповів головний «водник» Закарпаття. І повідомив: за минулий рік зафіксовано 13 випадків масового потрапляння сміття за кордон саме течією річок. «Інтенсивність велика – 400 пляшок у хвилину проходить створом у районі міста Чоп. Тобто, мова про десятки і навіть сотні тон», - говорить Володимир Чіпак. Що ж до сміттєвих заторів на річках Закарпаття, які доречно порівняти із тромбами у людських судинах, то на Боржаві їх з десяток, а на Латориці – більше двадцяти.
Читайте тут:Екологія Закарпаття в небезпеці (ФОТО)
Сергій Афанасьєв, заввідділом іхтіології та екології річкових систем Інституту гідробіології НАН України наголосив на шкоді сміття річковій екосистемі, сказавши – зазвичай люди продляють увагу, так би мовити, естетичній складовій засміченості, а сміття в річці ще й руйнує біобаланс. «По-перше, сміттєві затори перешкоджають природному руху, перекриває шляхи міграції – передусім, риб (до слова, у Боржаві є 5 видів, занесених до Червоної книги, і всі вони мають доходити до верхів’я для нересту, чому перешкоджають сміттєві «тромби»). Крім того, накопичується органіка, відбувається гниття, через що забруднюється вода і гинуть тварини. Вони ж страждають від того, що затори стають місцем розплоду різноманітних видів, непритаманних для цієї річки, внаслідок чого руйнується біологічний баланс і страждають аборигенні види», - говорить фахівець. Науковець каже, що непоправної шкоди закарпатським річкам іще не завдано, але якщо зараз їх негайно не рятувати, це станеться, і ми втратимо природне біорізноманіття наших водойм.
Нині ж у Квасові не лише триває прибирання пластикового затору на річці, а й запроваджується новітня система управління побутовим сміттям, до організації якої долучилася та сама фірма у рамках концепції «відповідального бізнесу»: у селі встановили спеціальні контейнери для пластику, вміст яких регулярно вивозять і відправляють на утилізацію.
У кожному разі, пластику в закарпатських річках і на їхніх берегах накопичилося стільки, що розчищати треба роками, та й без налагодження ефективної системи збору та утилізації відходів по всьому краю кардинально ситуації не зарадити. Якщо не буде альтернативи, і сміттям, передовсім пластиковими відходами, не займуться як належить, вони і далі потраплятимуть саме в річки…
Для довідки. Заходи з відзначення Дня Дунаю на Закарпатті організовані Закарпатською обласною організацією Екологічної ліги, проектом Європейського союзу «Додаткова підтримка міністерства екології та природних ресурсів України у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки», компанії Кока-Кола Беверіджиз Україна та Басейнового управління водних ресурсів р. Тиса.
