Нещодавно було озвучено жахливу статистику: Ужгород згідно з дослідженнями Центральної геофізичної обсерваторії з понад 50 міст очолює рейтинг найбільш забруднених в Західному регіоні. Поступається хіба що Луцьку - обласному центру Волині. Залишити подібні плітки без уваги ми не могли! Відвідали одну зі стаціонарних станцій спостереження за змінами в навколишньому просторі, які відчуваємо, однак, не бачимо! До слова, другий такий об'єкт знаходиться недалеко від видавництва «Закарпаття». Там, як і на головному - чотири рази на добу - кожні шість годин - 20 хвилин "прокачується" повітря через відповідні хімікати. Двічі - автоматично. Висота, з якої беруться проби - 2,5 метри. Радіус вимірювання - 1,5 - 2 кілометри. Від джерела забруднення - траси - міні-лабораторія знаходиться на відстані 50 кроків. А саме - поблизу 16-поверхівки, що на проспекті Свободи.
Відомості, що отримують фахівці, не просто насторожують, а викликають дрібні мурашки по шкірі. Наприклад, «формальдегід, який викликає рак дихальних шляхів, в Ужгороді майже в три рази перевищує гранично допустимі середньодобові концентрації. І на це є причина», - розповідає Василь Лобко, голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги.
«У нас дуже багато транспорту, який їздить на малих швидкостях, це по-перше, по-друге, перевантажені магістралі, - констатує вчений.- За кордоном водіїв змушують купувати каталізатор, встановлюваний між двигуном і вихлопною трубою. Це значно зменшує букет речовин, які щодня "викидаються" в повітря, зокрема, оксид азоту та вуглецю, діоксид сірки, леткі органічні сполуки, сажа, пил".
Чому у нас він не в попиті? Коштує прилад, виготовлений в Японії, який необхідно міняти через 3 роки, 600 доларів ... Вітчизняні поціновувачі залізних коней з мінімальними зарплатами про подібні "аксесуарах для машин" і думати не можуть. «До речі, конвеєрне виробництво відповідного пристрою в межах України коштувало би 300 гривень, але немає замовника, - зазначає Василь Юрійович.- Днем з вогнем не знайдеш і фінансування на обладнання в пунктах спостереження, що вимагає як мінімум ремонту ... Якщо не заміни».
Світлом у кінці забрудненого повітряного тунелю в Ужгороді міг би бути альтернативний транспорт - тролейбус. Однак ця ідея років 30-40 тому залишилася лише на папері. Хоча частину коштів (з неофіційних джерел) не тільки виділили в Закарпатті, а й успішно освоїли. Виникають два питання - на що витратили кошти і чи дбали про здоров'я однозначно недалекоглядні зодчі, коли споруджували підприємства, що здійснюють викиди в атмосферу.
«Це стосується, в першу чергу, деревообробної промисловості, яка повинна бути взагалі за межами міста. В області 1339 підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне середовище», - зазначає еколог. І додає: «Тут, у столиці Закарпаття, дуже мало днів з вітром, до 70% в межах міста швидкість його практично нульова. Відповідно, мале «провітрювання» території, і, відповідно, перемішування атмосферного повітря".
Додайте до цього шкоду, яку завдає організму спалювання навесні і восени стерні, чагарників, помножте на літні випаровування розпеченого асфальту і будь-які коментарі будуть зайві. Висновки - в наших легенях.
Ольга Сорочук,Ужгород.ін
