З кожним роком вирішення проблеми знищення побутового сміття стає все більш актуальною. В Україні щорічно утворюється близько 50 мільйонів кубометрів твердих побутових відходів, 97% з яких викидаються, вивозяться на сміттєзвалища і полігони для захоронення.
Часто для вирішення даної проблеми вдаються до спалювання сміття, але ж наскільки це шкідливо? Рівень шкоди залежить від складу сміття. Спектр токсичних шкідливих для людського організму речовин, які виділяються при цьому надзвичайно широкий.
Світовий досвід свідчить, що безпечних сміттєспалювальних технологій не існує. Ніякі санітарно-захисні зони не зможуть захистити людей від масштабних токсичних викидів. Такий спосіб поводження з відходами завдає шкоди навколишньому середовищу і є економічно витратним. Весь світ прагне зменшувати кількість відходів, які постійно утворюються, якомога повніше переробляти їх і вже на стадії розробки нових товарів знати шляхи їх утилізації. До того ж, ні в одній соціально і економічно розвиненій країні не ведеться спалювання «непідготовлених» відходів.
Восени прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. Проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери хімічними речовинами з токсичним (небезпечним) впливом.
Спалювання пластикового сміття надзвичайно шкідливе як для навколишнього середовища, так і для здоров’я людини. В продуктах горіння містяться дуже небезпечні речовини – оксиди азоту, сірка, феноли, токсичні вуглеводи, канцерогенні діоксини, які можуть впливати на спадковість, не кажучи про сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. Відомі випадки отруєння шкідливими речовинами, що виділяються при спалюванні пластикового сміття. Серед них дуже сильна отрута, створена людиною – діоксин, який може накопичуватись в організмі людини, постійно отруюючи та вбиваючи організм.
Спалювання пластикового сміття принесе більшої шкоди, ніж навіть просто залишений, викинутий чи розплавлений пластик в певних умовах. Відмовитись від використання такої тари неможливо. Люди використовують одноразовий посуд всюди. При цьому ніхто не задумується про шкоду, яку він несе. Діоксин через повітря всмоктується в землю, продукти та добре розчиняється в жирах. І знову попадає в організм людини. Отже, пластикову тару, квіти, вінки необхідно вивозити на сміттєзвалища і ні в якому разі не спалювати.
Коли горить сміття, воно з димом у навколишнє середовище виділяє токсичні речовини. Дим містить пари та тверді часточки, які залишаються у повітрі на довгий час у завислому стані. Ці часточки та токсичні гази сильно впливають на здоров’я населення, в результаті чого виникають подразнення очей, носової порожнини, труднощі з диханням, кашель та головний біль. Це все знижує імунітет людини, часто посилює негативний перебіг хронічних захворювань.
Ще одним джерелом ризику є старі дерев’яні споруди. Раніше для захисту від гниття деревини широко використовували консервант пентахлорфенол - при низькотемпературному горінні - джерело діоксину. Крім того, уламки споруд можуть бути забарвлені масляною фарбою, що містить свинець, причому, чим старіше фарбування, тим більше в ній свинцю. При горінні таких фарб з’єднання свинцю потрапляють в повітря і проникають в організм через легені.
Тому в Україні низкою чинних законодавчо-нормативних актів заборонено спалювання листя і побутові відходи, а саме: ст. 50 Конституції України, ст. 9 та 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Не даваймо себе труїти! Хочеться побажати кожному жителю не бути байдужим як до довкілля, так і до власного здоров'я.
Матеріал для "Анонс Закарпаття" підготувала
методист обласного методичного кабінету
НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області
Треніна А.С.
