На жаль, великий закарпатський знахарь вже помер, але його багаторічний досвід, який він передав своїй дочці і сьогодні рятує людські життя від недуг та хвороб. Сучасні лікарські засоби «вийшли з народу», тобто, ґрунтуються на речовинах, які містяться у «знахарських травках». Тож чому б не скористатися досвідом пращурів? У зв'язку зі складною епідеміологічною ситуацією в країні народні знахарі рекомендують будь-якими способами зміцнювати імунітет. Пийте гарячі чаї з лимоном, імбиром, малиною, мелісою, м'ятою, медом, обліпихою, смородиною, вживайте в їжу свіжі овочі та фрукти, бо при термічній обробці вони втрачають свої корисні властивості, радять цілителі для запобігання зараження коронавірусом. Коли ми спілкувались з нашим закарпатським травником Йосипом Панцьо, ми дізналися ще багато інформації як захиститись від вірусних захворювань за допомогою рослин. Йосипа Панцю з Хуста знали не тільки в рідному місті. Він помер, але пам’ять про нього залишилася і тепер його справу продовжують рідні. Нижче друкуємо згадки про цілителя. Серед тих, кого лікував літній чоловік – і прості люди, і народні депутати, і навіть доктори медичних наук. Про свої здобутки пан Йосип говорив скромно, натомість охоче пригощав гостей своїм фірмовим трав’яним чаєм з великої філіжанки. Від ранньої весни до пізньої осені Йосип Панця жив не в рідній хаті, а в малесенькій халабуді на березі Тиси. Там він приймав хворих, там їх вислуховував і зцілював, там же збирав лікарські рослини.
Саме тому пан Йосип більшість часу жив далеко від цивілізації. У рідну хату повертався лише на зиму.
У крихітній оселі Йосипа Панці було досить тісно. У кімнаті – стіл, стільці, диван, багато книжок. Поруч із хатинкою – сарай, де хустянин сушив трави. А рослин у нього була – величезна колекція.
"В молоді роки свою стежку в життя починав із духовної семінарії. Вчився у Будапешті і думав, що буду зцілювати душі. Насправді ж лікую тіла. Коли прийшла радянська влада довелося змінити спеціалізацію. Я подався у вчителювання. У школі пропрацював більшість життя – до 60 років. Вів краєзнавчий гурток, багато подорожував з учнями, – пригадував чоловік. – Про все, що було – не жалкую. Вихованці мене любили, я давав їм не просто знання, а вчив спілкуватися з оточуючим світом, відчувати біоенергетику та пульс природи. Я любив водити дітей у ліс. Учні допомагали мені збирати лікарські рослини, слухали легенди та розповіді про визначні куточки нашого краю."
Цікаво,що пан Йосип не тільки був хорошим ескулапом, але й мав літературний хист. Його перу належало чимало дослідницьких праць, які сміливо можна назвати науковими дисертаціями. Його фундаментальні роботи були багатими на історичні, етнографічні, культурологічні, геологічні та біологічні відомості. Він навіть був володарем міжнародної премії «Віжи-3000».
Найбільше книжок у Йосипа Панці було саме з фітотерапії. Між іншим, він вільно читав не лише українською та російською, але й угорською, чеською, болгарською, польською, латинською мовами. Цікаво, що пристрасть до збирання трав у пана Йосипа з’явилася не просто так, основні навики передала йому бабуся.
"Моя бабуся чудово зналася на травах, – любив розповідати хустянин. – Вона завжди ділилася зі мною власними надбаннями, показувала рослини, вчила серцем відчувати і розуміти природу. Адже збирати трави можна не будь-коли. Для кожного пагінця, кожного стебла, для кожного бутону є свій час. Усе залежить і від фази місяця, і навіть від періоду доби. Тож разом із бабцею ми пізнавали рослинний лікарський світ, вкупі аналізували можливості, рецептуру, тактику, розширювали і поглиблювали власні можливості. Згодом я й сам почав зцілювати інших. Справа в тому, що сучасна медицина може впливати на перебіг недуги, проте вона лікує хворобу, а не шукає причину її виникнення. Як можна латати стіни будинку, у якого розсипається фундамент?"
Ми хочемо поділитися з вами деякими знаннями знахаря, які можуть допомогти вам захистити себе та своїх рідних у цей важкий період. Отже, лікуємося хріном і редькою. Сучасна традиційна медицина визнає, що хрін покращує травлення, сприяє виділенню жовчі, успішно бореться зі стафілококовими інфекціями. Фітотерапевти радять використовувати ці городні ліки як профілактичний засіб під час епідемії грипу та для лікування застарілих гнійних ран, ангін, стоматитів, фарингітів тощо. Корені хрону містять вуглеводи (глюкозу, галактозу, арабінозу), сапоніни, вітаміни С, B, флавоноїди, гірчичну олію та тіоглікозіди. У листках знайдені алкалоїди, вітамін С, каротин, флавоноїди та мінеральні солі (кальцій, калій і фосфор). Свіжий сік кореня багатий лізоцимом, здатним викликати розчинення мікробної стінки, створюючи антибактеріальний бар'єр в організмі. Лізоцим в медичній практиці застосовують як антисептичний засіб. Хрін має відхаркувальну, протицинготну, протизапальну, антимікробну, болезаспокійливу дії. Аще хрін цілком обгрунтовано вважається природним антибіотиком. Про це прекрасно знали домогосподарки, додаючи його листя в різні соління, і лікарі, пропонуючи для лікування бактеріальних інфекцій застосовувати його внутрішньо або зовнішньо, а також при запаленні верхніх дихальних шляхів
- для полегшення відхаркування мокротиння. Редька багата на цукри, білки, різні мінеральні солі, вітаміни С і В1. У ній багато солей калію, які добре підживлюють серцевий м’яз. Терті коренеплоди і сік мають бактерицидну дію, а подрібнене насіння сприяє загоєнню гнійних виразок і ран. Пекучий смак у редьці обумовлений наявністю в ній глюкозидів і специфічних ароматичних ефірних масел, які захищають від вірусів і можуть розчиняти камені в нирках. Народна медицина з давніх давен використовувала сік редьки для лікування ревматизму, подагри, невритів, радикулітів, кашлю. Перш ніж починати лікування будь-якими (і народними теж) засобами, говорив пан Панцьо,обов’язково необхідно порадитися з лікарем, адже організм у кожного індивідуальний. Рецепти від відомого карпатського травника, як захиститись від КОРОНАВІРУСУ.
Застуда. Проти неї можна використовувати декілька засобів.
1.Вирізати поглиблення в редьці, наповнити медом і накрити зверху «кришечкою» з редьки, настояти 4 години в теплому місці, отриманий сік злити. Приймати по 1 ст. л. (дітям – по 1 ч. л.) тричі на день.
2. Нарізати сиру редьку тонкими скибочками (6–8 шт.), Посипати кожну скибочку цукром-піском. Солодкий сік, який утвориться, приймати по 1 ст. л. щогодини. Виліковує найважчий кашель у дітей дуже швидко.
3. Для холодних інгаляцій натирають редьку і 30 хвилин тримають її в закритій банці, а потім починають денний «курс» – 6–8 разів на день декілька хвилин глибоко дихають над відкритою банкою.
Кашель. Натерти редьку середніх розмірів і вичавити сік через марлю (0,5 чашки). Полотняний рушник просочити теплою соняшниковою олією, потім намочити в соку редьки, злегка віджати й обгорнути груди, боки, спину (крім ділянки серця). Накласти зверху вощений папір, ще один рушник і вовняну хустку. Компрес тримати 30–60 хвилин, до появи поту на лобі. Знявши компрес, обтерти тіло спочатку вологим, а потім сухим рушником.
Ангіна. Заповнити тертим хроном баночку й закрити її щільно кришкою. Через 15 хвилин відкрити і вдихнути повітря з банки, затримати дихання, потім повільно видихнути через рот. Зробити так тричі і знову закрити банку.
