Це був літній вікенд в горах в лісі на Закарпатті. Вікторія Булітко разом з колегами вирішили погуляти лісом та позбирати гриби, а на наступний день після прогулянки виявила кліща, звернулась в готель на рецепцію. На жаль медпункту там не було. Персонал готелю викликав швидку, кліща вийняли. «Я досить легковажно поставилася до мого укусу. Якщо хтось бачив, у мене був місяць тому укус кліща. Я навіть про це відео зняла. Ну може я трішечки переживала спочатку, а потім просто забула», — розповіла Вікторія. Проте, з часом вона здала аналізи, і вони виявилися в нормі. А через кілька днів Булітко помітила дивні висипання на руках. «Останнім часом, десь приблизно в той час, коли пішла здавати аналізи, мені здалося, що мене вкусив комарик. Я почухала, а потім побачила, що місце укусу все більше, роздмухується, на тілі з'явилася цятка. І так один день, другий… А цих „укусів“ з'являється на тілі все більше і більше. Якщо їх не чухати, вони пропадають. Я вже поміняла постільну білизну. Подумала, мало що… може, у мене алергія на порошок. І потім я розумію, що щось тут не так», — розповіла Вікторія. Повторний аналіз підтвердив хворобу Лайма. Акторку чекає курс лікування антибіотиками.
Хочемо нагадати вам, що хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) — інфекційне трансмісивне захворювання. Інфекцію переносять іксодові кліщі. Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності іксодових кліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща. Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока. Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається. Хвороба Лайма може мати кілька стадій: ранню локалізовану, ранню дисеміновану, пізню хронічну. Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування. На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом. Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у ранню дисеміновану стадію. Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються: шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми, запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт, кістково-м’язові артралгії та міальгії, серцево-судинні блокади. Клінічні прояви зникають самостійно. Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит). Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання. Щеплення від Лайм-бореліозу не існує. Щоб запобігти присмоктуванню кліщів, фахівці радять: застосовувати репеленти і захисний одяг перед тим, як вирушати до місцевостей, де можуть бути кліщі; ретельно оглядати одяг, шкіру під час і після відвідування лісу, парку. В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години. Як антибіотикопрофілактику хвороби Лайма рекомендовано однократний прийом 200 мг доксицикліну.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook