Із дна Боржави незаконно вибирають глей cпеціальним краном, вантажать на КАМази і вивозять за межі села. Хоча ним сільська влада обіцяла заповнити рів біля водозахисної дамби, виритий на ділянках селян півтора року тому.
Ґрунт вибирали, щоб наростити стару дамбу, зведену тут ще за радянських часів. Тож селяни із ранку до ночі перекривають шлях від річки до центральної дороги і не пропускають машини з мулом.
Будинок 59-річної Марії Симотюк - за кілька метрів від дамби. Кожен дощ її руйнує, і гребля може не витримати натиску великої води у руслі річки. Якщо засипати рів - дамба стане міцнішою.
«Минулого року навесні нам зробили насип. Але то була свіжа глина після зими, мокра. І все зсувалося. І тепер земля мокра. Пішли дощі, і все зсувається і засипається. Нам би її лише треба укріпити», - каже жінка.
Дамба протистоїть повеням, адже раніше селян затоплювало двічі на рік. І знову переживати страхіття водної стихії вони не хочуть.
Ані голову, ані заступника голови сільради Великих Ком’ят - не знайти. Хто вибирає мул із дна річки Боржава – невідомо. Водії крана та кількох КАМазів від знімальної групи ICTV розбіглися по кущах. Обурені селяни викликали міліцію.
Дільничний інспектор перед протестувальниками так і не з’явився. Але після дзвінка до райвідділу міліції всі КАМази з берега річки як вітром здуло. Екологи ж запевняють: неконтрольований забір намулу згубно впливає на річку і довкілля.
«Якщо проводяться отакі несанкціоновані роботи, це, по-перше, впливає на саме русло річки. Воно змінюється. По-друге, впливає негативно на водні живі ресурси», - пояснює заступник начальника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Оксана Фенцик.
Один КАМаз річкового намулу крадії продають за 800 гривень у сусідньому районі – кажуть селяни. Адже глей - чудове органічне добриво, багате на калій, азот і фосфор, що збільшує родючість землі.
І селяни Великих Ком’ят не проти санкціонованої очистки русла річки Боржава. Але тільки після того, як рів біля дамби засиплють.
Світлана Ковбиця, «ФАКТИ», ICTV