Щоправда населений пункт відноситься до Баранинської ТГ, тому проблема спільна і її треба вирішувати негайно, аби уникнути екологічної катастрофи. Проблема стоїть гостро.
Попри те, що на полігоні періодично ведуться роботи з рекультивації – тобто насипають шар піску, аби зменшити шкідливі викиди, періодично тут виникають пожежі і задимлення прилеглих територій. Так, одне з найбільших зафіксували у літку 2024 року - сміттєзвалище загорілося, гасіння тривало багато годин, залучалися рятувальники й комунальні служби. За даними екологів ЕкоСфери, майже 40% маси сміття — органіка, що може призводити до гниття, підвищення температури всередині купи і ризику самозаймання. На останній сесії міської ради вчергове підняли питання розширення території полігону, аби дати рух справі з юридичними законними підставами. Співпраця з Баранинською ТГ ведеться наразі активно. Ужгородська міська рада направила листа щодо надання дозволу на розроблення детального плану території для впорядкування самої території кладовища та сміттєзвалища, і щодо зміни цільового призначення прилеглої території. На сесії Баранинської сільської ради минулої п’ятниці 21 листопада, було прийнято рішення про надання дозволу на розроблення містобудівної документації. Проте розширення меж полігону глобально сміттєву проблему не вирішує, лише виграє додатковий час. То ж можливі рішення: рекультивація, створення сміттєпереробних заводів, розбудова системи збору органічних відходів. На це потрібні інвестиції. Вирішення ситуації у Барвінку – це більше ніж розширення полігону. Це дзеркало того, як громада справляється з викликами відходів. Якщо зволікати, сьогоднішня переповненість може перерости у більшу екологічну, соціальну й фінансову проблему. Проте варті уваги такі шляхи вирішення, як сортування, інфраструктура, відповідальний підхід. І це питання - не лише для влади, а для всіх закарпатців.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook