На водоймах Закарпаття можлива екокатастрофа через міграцію бакланів

Цієї зими в ЗМІ часто можна побачити фото з водоймів Закарпаття, де зараз комфортно проживають баклани. Зокрема птахи помічені на Тисі,  Латориці та Ужі, а радість "екоативістів" не має меж, але треба розуміти, що цей птах не є корінним мешканцем нашого краю та становить велику небезпеку для природи Закарпатської області.
Наприклад, баклани вже наробили велику біду на річці Дунай (Одещина), Кремечуцькому водосховищі (Полтавщина), на Дністрі. Баклани створюють великі колонії для гніздування, що призводить до знищення рослинності навколо водойм. Дерева, на яких баклани гніздуються, з часом гинуть через токсичність їхнього посліду. 
"Аміак сприяє загибелі водяної рослинності, що призводить до появи "мертвих островів", — каже Юлія Бондарь, начальниця відділу іхтіології Полтавського рибоохоронного патруля. Це впливає на інші види, які залежать від цієї рослинності для укриття або харчування. Також через аміак та фосфор може змінюватися хімічний склад води, що провокує цвітіння водоростей і зменшує рівень кисню у водоймі.
Баклани є активними рибоїдними птахами. Один баклан може з’їдати до 0,5 кг риби на день. Масове збільшення їхньої чисельності може призводити до значного скорочення популяцій риб у місцевих водоймах. Через інтенсивний вилов бакланами можуть постраждати види риб, які вже перебувають під загрозою зникнення, такі як вирезуб або карась золотий.
Також баклани витісняють місцеві види птахів, такі як чаплі, качки тощо.
Тож сміло можемо зробити висновки, що баклани тільки на перший погляд такі милі та нешкідливі, а насправді вони можуть нанести величезну шкоду нашій природі.

Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook