Ось що заявила на прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» адвокат Ірина Піх:
« 31 липня 2007 року суд завершив розгляд справи Івана Різака. Рішення суду відрізняється різноманітністю. Тобто, всі рішення, які суд міг прийняти, наявні в цій справі.
По трьом епізодам суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність кримінального переслідування Івана Різака. Тобто, по трьом епізодам суд першої інстанції виправдав Івана Михайловича.
До постановлення вироку суд також повернув один епізод прокуратурі на дослідування і залишився один епізод, який на сьогоднішній день є у провадженні. Згідно з вироком Різак є засудженим. Обвинувачення набуло кваліфікацію за трьома статямиˆ: перевищення посадових обовязків, перешкоджання агітаційній роботі і вчинення масових заворушень.
Звичайно, якщо суд лише по одному епізоду дійшов висновку про винуватість Івана Різака, то цей епізод повинен принаймні відрізнятися від решти. Такі відмінності і тотожність є.
Кримінальна справа в цій частині містить аналогічні порушення Кримінально-процесуального закону. Вона порушена в такий же незаконний спосіб. Без законних приводів і підстав. ЇЇ просування по сьогоднішній день забезпечило подальше порушення закону.
Відмінність цієї справи полягає в тому, що вона є зібранням ксерокопій. А саме: події 13 листопада 2004 року у Сваляві були у провадженні різних правоохоронних органів. Зокрема, міліції Закарпатської області, прокуратури Закарпатської області, потім прокуратури Львівської області. Спочатку події у Сваляві розцінювалися як локальні хуліганські дії. Далі – як вчинення насильницьких дій до працівників міліції. Ідея надати цим подіям політичного змісту виникла ( принаймні так по документам) у травні 2005 року.
Хуліганські дії стали «масовими заворушеннями» та «перешкоджанням роботи агітаторів». Щоправда, з усієї «маси заворушників», тобто, з маси «невстановлених осіб» вдалося встановити лише чотири особи., які нібито безпосередньо вчиняли злочин. Про свої особисті дії вони розповіли на судовому слідстві в Свалявському суді. Ми не мали змоги чути, що вони там говорили. Ми бачили лише кінцеві документи вирок Свалявського суду. Так от: про свої особисті дії вони розповіли досить неконкретно. І поєднувало цих чотирьох людей єдине: те, що вони щось чули про вказівки губернатора того дня. Ці чотири особи були засуджені Свалявськи судом у січні 2006 року. Тобто, до того часу, як було прийнято рішення по справі Івана Різака. Вирок щодо них був поблажливим. Ці особи були залишені на свободі. І Свалявський суд, який слухав цю справу без участі Івана Різака, вказав , що ці особи діяли за вказівкою Івана Різака.
Апеляційний суд Івано-Франківської області розглянув деякі ксерокопії цієї справи і дійшов аналогічного висновку на сьогоднішній день. На даний час цей вирок суду першої інстанції оскаржений захистом.
В касаційній скарзі поставлені питання про скасування вироку в частині засудження Івана Різака і припинення кримінальної справи. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми кримінального закону, припустився істотних порушень Кримінально-процесуального законодавства. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Тобто, сторона захисту посилається на ті обставини, які мають дати уяву і бачення цієї справи як штучно с твореної.
Запитання :
– Ірино Борисівно! На одній із серпневих, після оголошення вироку, прес-конференцій ви назвали кримінальне переслідування Івана Різака правовим свавіллям і беззаконням. Це були емоції чи реальна оцінка ? Це стосувалося якогось окремого епізоду кримінального переслідування?
Ірина Піх:
– Так, я пам’ятаю ці слова. Я казала про «справу Різака» в цілому. Бо виокремити якийсь епізод і сказати, що він свавільніший , у цій справі просто неможливо. Тому я казала і кажу – що вся ця справа є правовим свавіллям. Емоції тут ні при чому. Я говорила, що по трьом епізодам є виправдання, а по одному – засудження… Яким критеріями суд керувався? Я вас запевняю, що, принаймні, не тими, що написані в законі. Бо для засудження цей епізод немає ніяких підстав, ніяких законних обґрунтувань.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
