Понад шість років тому тодішній президент України Леонід Кучма задовольнив прохання голови Закарпатської облдержадміністрації Івана Різака про відставку. Разом з губернаторами -однопартійцями та керівниками Адміністрації президента у січні 2005 року Іван Михайлович заявив про перехід в опозицію до помаранчевої влади.
Невдовзі після цього проти Різака, як керівника регіону, який на президентських виборах 2004 року забезпечив разом з командою найвищу на Заході і в Центрі підтримку Віктору Януковичу, помаранчева влада організувала тотальне політичне переслідування, яке вилилося у три брутальні незаконні арешти, чотири місяці перебування в СІЗО , фабрикацію ганебних кримінальних справ і обвинувальний вирок за вигаданим і грубо сфальсифікованим виборчим «свалявським епізодом».
За ці шість років Іван Різак разом із свою сімєю пройшов крізь терни арештів, судових засідань, цькувань і погроз,шантажу, побутових поневірянь сучасного політичного дисидента і неможливості влаштуватися на роботу.
Та всі ці лихоліття екс-губернатор, на відміну від деяких його «друзів» і соратників, зніс з честю і гідністю достойного і мужнього чоловіка і не змінив ні своїх суспільних поглядів, ні своєї громадсько-політичної позиції.
Сьогодні Різак може сміливо дивитися прямо у вічі всім: і своїм політичним опонентам, і своїм справжнім друзям, і тим, хто «друзями» лише називався .
А ще він може з гідністю дивитися в очі своїм землякам, закарпатцям, для яких за два роки свого блискавичного губернаторства зробив більше, аніж разом узяті його попередники і наступники часів незалежності.
Ось лише деякі штрихи двохрічної (вересень 2002 – січень 2005) губернаторської діяльності Івана Різака. . . .
Два роки господарювання на Закарпатті команди Івана Різака засвідчили, що президент Кучма у вересні 2002 року не помилився у своєму виборі.
Два роки– 2003, 2004 –поспіль Закарпаття за 35-ма основними соціально-економічними показниками займало лідируючу позицію серед регіонів держави. Вражаючий результат для області, яка є дотаційною, і в якій, через відсутність великих промислових підприємств важко сподіватися на економічне диво! Вперше за роки державної незалежності України на території Закарпаття за 11 місяців 2004 року було зібрано податків, зборів і платежів до бюджетів всіх рівнів в сумі понад мільярд гривень! (Для порівняння: у 2002 – 500 млн.грн.)
Вперше за роки незалежності вдалося досягти ще одного – фінансової прибутковості підприємств Закарпаття. У 2004 році порівняно з 2002 роком вона зросла у 80 разів. А питома вага збиткових підприємств за 2 роки зменшилася з 35% до 6%.
…Попередники залишили Івану Різаку понад 50-мільйонний кредитний борг перед Ощадбанком України, який область отримала у 1998 р. для відбудови і придбання житла потерпілим від паводку і який попередні керівники області навіть не брались погашати.
Ріст безробіття у 2002 році порівняно з 2001 р. склав 1,8%. Заборгованість із заробітної плати становила на початок жовтня 2002 р. 13,8 млн. грн. і навіть існувала реальна загроза невиплати заробітної плати працівникам бюджетних установ за листопад-грудень 2002 року. Незважаючи на наближення опалювального сезону, область була практично не готова до зими....
…Чи не одним із перших кроків нового губернатора Різака була мобілізація всіх сил на повернення людям заробленого. Різак привчив роботодавців повертати землякам зароблене реальними ГРОШИМА. Динаміка погашення заборгованості мала наступний вигляд. За 4-й квартал 2002 року заборгованість зменшилась із 13,8 до 8,5 млн. грн., або на 5,3 млн. грн. За 2003 рік відповідно з 8,5 до 2,5 млн. грн., або в 3,4 рази. За 9 місяців 2004 року з 2,5 млн. грн. до 306,8 тис. грн., або у 8 разів. А на січень 2005 року в області практично було завершено погашення боргів по зарплаті.
На початку 2003 року в області було ліквідовано таке поняття як заборгованість із виплати соціальних допомог, зокрема сім’ям здітьми, яка в попередні роки на була хронічного характеру.
… У лютому 2004 року Закарпаття одним з перших регіонів України виконало програму комп’ютеризації загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. За рахунок бюджетів усіх рівнів придбано 150 комп’ютерних класів, що дало можливість завершити комп’ютеризацію всіх закарпатських шкіл І-ІІІ ст., а також усіх шкіл-інтернатів. При цьому, дві третини цих комп’ютерних класів було придбано за рахунок обласного і місцевих бюджетів
Протягом 2003—2004 років продовжувався процес розвитку й удосконалення мережі вищих навчальних закладів області. Рішенням обласної ради від 22.04.03р.№ 186 Мукачівський гуманітарно-педагогічний коледж реорганізовано у Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, в структуру якого входить педагогічне училище. У червні 2003 року згідно з рішенням уряду на базі Ужгородського коледжу мистецтв ім.А.Ерделі створено Закарпатський художній інститут.
На базі Ужгородського інституту інформатики, економіки і права створено Закарпатський державний університет.
Революційні перетворення здійснив молодий губернатор у сфері культури.
Якщо протягом 2000—2002 років відбулося скорочення 22 сільських закладів культури (12 бібліотек і 10 клубів), то у 2003—2004 роках, навпаки, було відкрито 5 нових клубних установ.
Закарпатці добре пам’ятають, як до осені 2002 року через дефіцит коштів більшість працівників культури, зокрема, бібліотекарів, директорів будинків культури і завклубів роками отримували по 0,75; 0,5 і 0,25% посадового окладу. Різак віднайшов кошти і наприкінці 2002 року на оплату повної ставки було переведено 1370 працівників культури 11 районів області. На початку 2003 року було повністю ліквідовано заборгованість із заробітної плати в установах культури і мистецтва.
Про будівельний бум на Закарпатті в часи губернаторства Івана Різака треба говорити окремо.
Торік виповнилося шість років введення в експлуатацію обласного кардіологічного диспансеру в Ужгороді. Появу цього сучасного медичного закладу у 2004 році важко переоцінити.
Якщо врахувати той факт, що його будівництво почалося ще в радянські часи, майже двадцять років тому, і починаючи з 1987 року всі керівники області й Ужгорода героїчно обіцяли його збудувати, але безуспішно, подія ця не зрядових..
Крім цього важко переоцінити значення кардіодиспансера для жителів області. Адже за даними медиків 600 тисяч закарпатців страждають серцево-судиннимизахворюваннями. Щоб надати їм необхідну кваліфіковано допомогу на місці, в області – поява цього медзакладу неоцінима..
Сьогодні в обласному кардіодиспансері під наглядом досвідчених лікарів та вчених проходять лікування й обстежуються сотні закарпатців, які страждають на серцеві захворювання.
Більшість з них добре пам’ятає, що будівництво кардіодиспансеру , яке здійснювалося за рахунок субвенцій з державного та обласного бюджетів, припало саме на 2003 рік – рік будівельного буму в краї.
У 2004 році при Різакові закарпатці завершили будівництво пускового комплексу обласного кардіологічного диспансеру, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарні, реконструювали обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом і дитяче відділення обласної психіатричної лікарні у с.Чікош. На базі Ужгородської ЦМКЛ у 2004 році було відкрито обласну інфекційну лікарню, створено госпіталь для ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни, а на базі Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги відкрився учбово-тренувальний центр невідкладної медичної допомоги. Тоді ж було розпочато будівництво хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні, який після Різака добудовує уже… сьомий рік.!
… За Різака велися ремонтні роботи в Художньому музеї та філармонії,вперше за 60 років було відремонтовано приміщення обласної організації Національної спілки письменників України і Національної спілки художників України.
У 2004 році закарпатці разом з македонцями завершили будівництво європейського рівня автотраси на ділянці – Чоп – Нижні Ворота та нарешті збудували новий сучасний залізничний вокзал в обласному центрі – здійснили мрію кількох поколінь краян.
2003 рік став у Закарпатті стартовим роком прискореної газифікації населених пунктів краю. Цього року побудівництву газових мереж було виконано робіт на суму 24,2 млн. грн. Обсяги фінансування програми газифікації за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів у 2003 році збільшилося порівняно з 2002 роком у 2,7 рази, а з 2000 роком — у 12 разів. Усе це дало можливість побудувати у 2003 році 396,5 км газових мереж та газифікувати понад 10 тисяч будинків і квартир у 12 районах області.
А в 2004 році — Році газифікації населених пунктів краю — природний газ надійшов у 53 закарпатські села (загалом же за два роки газифіковано 75 населених пунктів!). Блакитне паливо з`явилося в 9 тисячах 800 житлових будинках. На роботах з газифікації у 2004 році освоєно 31 мільйон гривень. Замість запланованих 2,5 мільйона гривень на ці цілі з обласного бюджету надійшло 5,5 мільйона.
Газ прийшов у гірські села, на Великоберезнянщину і Воловеччину.
Інвестиційна політика при Різаку стала одним із пріоритетів і в першу чергу була націлена на створення сприятливого інвестиційного клімату, на стимулювання залучення іноземного капіталу в перспективні проекти.
Насамперед структурні зміни відбулися в самій адміністрації. До того ж, не заангажована жодними власними бізнесовими інтересами влада одразу встановила з потенційними інвесторами чесні і прозорі правила гри. Поряд з будівництвом нових автошляхів європейського рівня Різак реанімував авіаційний транспорт в області, який фактично переживав клінічну смерть. Було капітально відремонтовано аеровокзал, оновлено і подовжено злітно-посадочну смугу.
В області було розгорнуто масштабну телефонізацію. В цей період в експлуатацію було введено телефонних станцій на 14,7 тис. номерів, що відповідно в 3,4 та 2,1 рази більше, ніж у 2002 році, у всіх районах області практично було завершено телефонізацію ФАПів і шкіл..
Як засвідчує статистика, за ці два роки іноземні інвестиції в економіку області зросли в середньому в 10(!)разів.
Підсумки залучення прямих іноземних інвестицій за 2003 рік забезпечили Закарпатській області третю позицію за показником прямих іноземних інвестицій на душу населення серед областей України. За рейтингом динаміки інвестиційної діяльності регіонів України, проведеним аналітичним центром Інституту Реформ, Закарпатська область посідала перше місце.
Починаючи з 1994 по 2002 роки економіка Закарпаття отримувала в середньому по 17 млн. дол. США. А вже у 2003 році було залучено 52,8(!) млн. дол. США. А всього за період з вересня 2002 року по вересень 2004 року в економіку краю було залучено 87 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій.
Сьогодні десятки автобусів з усіх куточків області доставляють закарпатців на роботу на підприємства з іноземними інвестиціями, які в сьогоднішніх умовах залишилися для тисяч громадян області рятівною соломинкою – єдиною можливістю заробити на хліб.
Але ж закарпатці не забули, що практична реалізація майже півсотні нових інвестпроектів в умовах так званої Території пріоритетного розвитку (ТПР) та Спеціальної економічної зони (СЕЗ) «Закарпаття» почалася саме в 2003, 2004 роках.
Саме в період з кінця 2002 по листопад 2004 року на Закарпатті було збудовано три нові заводи: ТОВ «Ядзакі-Україна» (вартість проекту 31,7 млн. дол.США), ТОВ «Гроклін-Карпати» (7 млн. дол. США), ТОВ «Термінал-Карпати» (5 млн. дол. США). Саме тоді було розпочато будівництво п’яти нових заводів: інвестиційний проект «Автоград» на 200 млн.дол. США, 2 тис. робочих місць; завод «Флекстронікс» на 22 млн. дол. США, 2,2 тис. робочих місць; друга черга заводу «Гроклін-Карпати» на 7 млн. дол. США, 450 робочих місць; завод ТОВ «ПБМ», проект вартістю 300 тис. євро, 60 робочих місць;ТОВ «Комлайт», проект вартістю 300 тис. євро.
Якщо за підсумками 8 місяців 2002 року фінансовий результат економіки області склав 2,2 млн. грн. збитків, то вжеза 2003 рік отримано 87,9 млн. грн. прибутків. За січень-серпень 2004 року фінансовий результат економіки Закарпаття склав 97,3 млн. прибутків, що на 30 млн. грн. більше, ніж за цей же період 2003року.
…Вже у жовтні 2002 року губернатор Закарпаття Іван Різак заявив, що влада накладає мораторій на вирубку лісу у придорожніх смугах і більше не дасть жодного дозволу на вивезення за кордон лісу-кругляка. Більшість людей знаючих дуже скептично сприйняли такі заяви ( і відповідно,розпорядження) молодого керівника, передбачаючи різкий спротив місцевих лісових князьків і грошовитих підприємців. Однак скептики помилились – Іван Різак справді за два роки свого губернаторства не дав жодного дозволу на вивезення круглого лісу. Цей крок був серйозним ударом по корупції в галузі.
На 2003 – 2004 роки припадає і запровадження в області нової організації розподілу лісосічного фонду, що дало змогу забезпечити суттєве зменшення кількості лісозаготівельників до кількості постійних лісокористувачів та приріст обсягів виробництва і реалізації лісопродукції на 196,3 відсотка. При Різаку вперше в новітній історії було запроваджено продаж лісоматеріалів через відкриті аукціони та почалося формування прозорого ринку лісоматеріалів.
Результатом всіх цих, длябагатьох заповзятливих ділків дуже непопулярних, новацій став доконаний факт:уперше за роки незалежності лісова галузь була виведена з тіні і стала прибутковою, а надходження у бюджети різних рівнів і зарплата робітників лісової галузі виросли удвічі. До речі, пізніше експерти дійшли висновку, що на забороні вивезення кругляка чиновники від влади відмовилися як мінімум від $10 млн. пропонованих хабарів.
…Лише такий факт: якщо за 2000—2001 роки було видано лише 16 назв книг,то за сприяння обласної державної адміністрації у четвертому кварталі 2002 року та за 2003 рік видано 54 назви нових книг закарпатських авторів на суму понад 530 тисяч гривень, а в 2004 році видано 11 назв книг та каталогів на суму 65 тис. грн.
Саме команда Різака розробляла і втілювала в життя Цільову комплексну програму розвитку футболу в області на 2003—2008 роки. Краю було повернуто статус футбольного, а команда майстрів «Закарпаття» пробилася в елітний дивізіон країни. Завдяки зусиллям голови облдержадміністрації без зайвого галасу у 2004 році було виділено квартири членам олімпійських команд С.Кравчуку, Е.Аблаєву, В.Думі, Р.Герію.
Стабільну гру кілька років поспіль демонструвала гандбольна жіноча команда клубу „Карпати” на чемпіонаті України і в престижному європейському турнірі „Кубок міст”.
Саме в 2004 році європейського вигляду набувала головна спортивна споруда краю – ужгородський стадіон „Авангард”.
Утім, детальніше про досягненнягубернатора Івана Різака можна дізнатися з матеріалу « Наш час на п’єдесталі десятиріччя», розміщеному на нашому сайті.
А ось як оцінюють роботу Івана Михайловича самі закарпатці:
Віктор ДЯДЧЕНКО, колишній заступник голови Закарпатської облдержадміністрації:
«…Я працював у різний час з багатьма першими керівниками Закарпаття. Це і Юрій Ільницький, і Михайло Волощук, і Генріх Бандровський, і Михайло Країло, і Сергій Устич, і Віктор Балога, і Геннадій Москаль, і Олег Гаваші. Я їх усіх добре знаю. Як і вони мене. Я з приємністю пригадую роботу з усіма губернаторами. Але з Іваном Михайловичем особливо цікаво було працювати. Це була високопрофесійна команда управлінців. Він не жалів ні себе, ні нас. Кожен день або через день за 15 хвилин сьома вже внього була селекторна нарада.
Саме в часи губернаторства Івана Різака столиця почала з повагою ставитися до нашої області. І президент приїжджав, і прем’єр-міністр, і міністри. Тому що був результат. Не соромно було їм було приїхати на Закарпаття. А нам не соромно було їх прийняти.
Або візьмімо новий залізничний вокзал в Ужгороді. Зараз багато пишуть, що це, мовляв, Кирпа зробив. А чому Кирпа не зробив з попереднім губернатором?..
Або взяти будівництво нової автодороги – від Чопа до Львова. Так, це був державний проект. Але його можна було розпочати із Києва до Житомира, або від Рівного доЛьвова. Як завгодно можна було розпочати. Але дорогу розпочали будувати в першу чергу через Закарпаття. Ніхто не задумувався – чому? А варто було б.
Про організаторський талант Івана Різака свідчать і інші реальні речі: хірургічний корпус дитячої лікарні, кардіоцентр, доведення до ладу інших «строек века». Він сам контролював ці об’єкти. Якщо булла необхідність, на цих об’єктах змушені були сидіти керівники багатьох служб. Іван Михайлович міг переконувати людей, вмів заохотити. У першу чергу своїм прикладом.
Я вже казав, що працював з багатьма губернаторами краю. І часто порівнюю їх методи роботи, характери. Мені здається, що Іван Різак увібрав у себе мудрість Юрія Васильовича Ільницького. Справжню, народну мудрість. Грамотність та ерудованість у нього – від Генріха Йосиповича Бандровського. Сааме Бандровський був таким керівником, який знав, який червячок у землі і який космічний корабель у космосі. Ну і як виробничник Іван Михайлович мені нагадує Країла Михайла Івановича. Так само оперативно і настирливо вирішував непрості справи й Іван Михайлович. Така міцна хватка була і в нього. Іноді починаємо робити – не віриться, що це можна зробити. А він як візьметься, піднатужить усі служби – бачиш,справа пішла.
Іван Михайлович дуже переживав за роботу. Різні були моменти. Десь колись хтось із заступників хотів вирішити і якісь особисті справи. Іван усе казав, що, хлопці, буде добре людям, народу, буде добре і нам. Різак свої особисті інтереси завжди ставив на останнє місце. »
Олександр БУКОВСЬКИЙ, генерал-майор СБУ:
«На мою думку, такого керівника, як Іван Різак, Закарпаття матиме не скоро. З Іваном Михайловичем працювати було і легко, і важко. Постійно треба було «тримати руку на пульсі» і орієнтуватися в багатьох питаннях. Адже голова адміністрації був вимогливий як до себе, так і до своїх колег по роботі. Але це не переходило в площину якогось тиску на людей.
І це до речі підтверджує і робота Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, створеного на виконання Указу Президента України. Нас серйозно турбували процеси корупції і хабарництва. Голова облдержадміністрації, як голова комітету, особисто приділяв цій проблемі серйозну увагу.
…Серед людських якостей Івана Михайловича мені імпонувала така риса як твердість позиції. Вона полягалав тому, що він ніколи ні під кого не підлаштовувався. Від себе і від усіх він вимагав діяти тільки в рамках чинного законодавства.
Різака ніхто не може звинуватити в меркантильності. Хто хотів працювати, тому було з ним легко. Хоча дійсно робота вимагала і надзусиль. Бо працювати за графіком губернатора з 700до 2300було не просто. Але ми працювали на результат, як цього вимагав час.
Хотів би підкреслити, що губернатор ніколи не втручався в роботу правоохоронних органів. В тому числі і кадрову. Він покладався на керівників і завжди казав «Ви є керівниками – Вам і працювати з тими людьми». Незважаючи на молодий вік, як на керівника такого рангу, він мислив глобально і приймав мудрі рішення. В житті був і залишається дуже толерантною людиною.
…Я особисто вірю, що справедливість таки восторжествує й Іван Михайлович вже незабаром повернеться до активної роботи. Байдуже, де це буде – на державній службі, в політиці чи науці. Його розум і енергія знадобляться всюди »
Василь Нитка, заслужений журналіст України
«Іван Михайлович мав унікальну працездатність і надзвичайну вимогливість. Зробив для області дуже багато: газифікація сіл, погашення заборгованості по зарплаті,«євроремонт» траси від Чопа до межі зі Львівською областю, відкриття в Ужгороді кардіоцентру, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарні у Мукачеві тощо. Була системність. Саме він запровадив регулярні губернаторські прес-конференції – щосереди о 8.30 на годину-півтори.»
Еміл ЛАНДОВСЬКИЙ, перший демократично обраний мер Ужгорода:
« Раніше наша область завжди пленталася ухвості. По всіх найважливіших показниках. Ця ж молода людина все змінила. Він витягнув область із 22—23-го місця на перше-друге. Успіхи були й у подоланні безробіття, й у залученні інвестицій, й у розбудові інфраструктури області. Сааме при Різаку закінчилася 20-річна епопея будівництва кардіологічногоцентру.»
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
