Екс-лідер УНА-УНСО, скандальний журналіст, сьогоднішній голова "Братства" Дмитро Корчинський розповів про своє ставлення до міміції та криміналітету.
Браття й сестри, я не є прихильником блатної субкультури й ви не будьте. Кримінальні поняття, принаймні в Україні, не сприймалися блатними всер'йоз, інакше б вони не програли ментам класову війну в дев'яностих.
Втім, варто зачерпнути також з цієї криниці, перед тим, як плюнути туди.
Поняття всіх спільнот, які перебувають в екстремальних умовах, подібні .
За поняттями, трактувати поняття та оцінювати на відповідність поняттям вчинки осіб, належних до кримінальної спільноти, можуть лише т.зв. кримінальні авторитети.
Це архаїчний принцип, за яким право не відділяється від носія права, мудрість не існує окремо від мудреця і може сприйматися лише через мудреця. В основі цього принципу, як ви помітили, християнська абсолютизація особистості, що протирічить цивілізаційному мейнстриму, загальному прагненню придушити особистість, замінити її інституціями, суспільними механізмами, відчуженими формами.
Я, дякуючі Богові, не є кримінальним авторитетом, тому зважте на те, що моя трактовка понять буде завідомо неповноцінною. Я зауважую на кримінальних поняттях лише тому, що хочу вказати на першоджерело деяких моїх практичних порад, а також тому, що на це першоджерело вказуватимуть наші опоненти.
Далі я часто вживатиму неблагозвучне слово "мусор" та похідні від нього не тому, що воно мені подобається (навпаки!), але тому, що його емоційна насиченість й асоціативна хмара навколо нього сприяють сприйняттю теми.
Так ось, той хто допомагає мусорам у виконанні їхніх функцій, сам є мусором. Той, хто кидає заяву, або стучить мусорам - є мусором. Толерувати мусора, підтримувати його - не припустимо. Свідчити на інших і на себе на допитах, або в суді не припустимо.
Мусором є не лише співробітник МВС, але кожний працівник репресивного апарату, включно з судовими секретарками, а також кожний, хто співпрацює, або товаришує з мусорами.
Протестна спільнота, яка не притримується цього поняття, є аморальною, отже, слабкою.
Всі кримінальні та судові справи проти наших товаришів фабрикуються на основі показань свідків, свідченнях подільників та їхніх власних. Всі розшукові заходи полегшуються зрадою з боку ближніх. Тобто, відсутність понятійної істіни між нами й мусорами є злом.
Буває спокусливим розправитися зі своїм ворогом, або конкурентом руками мусорів, проте, в цілому така практика послаблює всю спільноту.
Деякі наші наївні брати й сестри вважають, що позаяк іноді мусора роблять щось суспільно-корисне й нібито десь, в Гіпербореї бувають чесні мусора, але понятійні узагальнення недоречні. Це облудна думка. Від диявола теж буває користь, бо Бог сміється над ним, проте, той хто не ненавидить диявола втрачає душу.
Репресивний апарат держави становить цілісний механізм, де хороші і погані мусора забезпечують діяльність одне одного. В кожному мусорі ми маємо справу з усім репресивним апаратом.
Якщо армія складається з солдатів, які замість того, щоб стріляти в кожного ворога, який наблизився на прицільну дальність, починають розважати добрий той чи поганий, та чи не варто підставити під ворожі кулі свого товариша, який мабуть "провокатор і тітушка", то таку армію буде розбито.
Браття й сестри, подобається вам чи ні, ми є армія і ми на війні. Ми опинилися на війні одразу, як посадили першого нашого товариша, після того, як вперше гумовий кийок опустився на спину протестувальника, як вперше суд виніс заборону на мітинг, та ні, ми вже триста років на війні! Змінюється лише фасон мусорського однострою, а аргументи примусорьонних не змінюються.
Допоки існують інстанції, які здатні нам вказувати і забороняти - ми на війні.
Народне прислів'я стверджує, що мусор є гіршим за пасивного гомосексуаліста. Це, зокрема, означає, що ми маємо не бути твердолобими максималістами-гомофобами й повинні відрізняти мусорів від нещасних пасивних гомосексуалістів, як кращіх за мусорів.
Для прикладу, народний депутат Порошенко захищав мусорів на Банковій, а потім писав до мусарні заяви на повстанців. Він - мусор. А тії інтернетюзери й протестувальники, які його підтримують - просто пасивні гомосексуалісти, нещасні люди, над якими жорстоко пожартувала природа.
Народний депутат з фракції “Батьківщина” Соболєв у кожному прямому ефірі закликає мусорів посадити мене та Братство. Він - мусор. Натомість, ті його товариші по фракції, які його підтримують - пасивні гомосексуалісти, які приносять дещицю користі Майдану.
Багато хто з моїх колег блогерів і журналістів є пасивними гомосексуалістами й лише деякі мусорами. Вони називають нас провокаторами, агентами, найманцями, щоб створити сприятливу психологічну атмосферу для репресії та полегшити потенційним свідкам рішення давати на нас покази, зняти з них ментальну заборону стукати.
Я зараз ілюструю свою проповідь прикладами з власних життєвих обставин, бо так прийнято робити у проповідях, вважається, що це ліквідує кордон між проповідником і авдиторією.
Мене і наших добрих хлопців з Братства багато хто ненавидить. Це неприємно, хоча мене більше непокоїло б, якби всі ці люди нас любили. Ненависники вважають, що будь-який шматок бруду, кинутий нам у спину, є доречним. Вони кажуть - цей агент ФСБ, або СБУ (мені доводилося чути й більш екзотичні версії), бо ми прочитали за нього на якомусь блозі, і ще хтось, кого ми не знаємо, але той, хто знає його, комусь так казав. Окрім того, це безперечно випливає з логіки обставин, щодо яких ми не маємо жодного уявлення, але це й не важливо, бо інакше не може бути.
Любі друзі, можливо, я справді агент, найманець, тітушка, але спробуйте довести свою пред'яву. Натомість в тому, що ви мусора, ви зізнаєтєся самі, коли кричите, що бачили мене на Банковій, що я всіх спровокував, що Братство било ментів, тому, що ви кидаєте кістку репресивним органам.
Навіть, якби ви не вигадували всього цього, а справді побачили, як я здійснюю правопорушення, кричати про це - означає переходити з звичного для вас пасивногомосексуального стану в розряд мусорів.
Плутанина в поняттях продукує потворне, зокрема, мусорську свідомість преси. Демократичні журналісти проігнорували арешт Олега Однороженка - ідеолога "Патріоту України". Поза увагою абсолютної більшості Майдану лишається судилище над "васильківськими терористами", над харківськими патріотівцями. Бо преса і політики відкидають справжніх борців. Вовків вівці бояться більше, ніж вівчарок, проти яких нині бунтують.
Трохи ніяково бачити, як охорона Майдану грається в мусорів, виловлює "провокаторів", здає їх ментам...
Більшість людей, які вийшли протестувати, журналістів і навіть багато хто з нардепів, є чудовими людьми зі здоровою природою, якими в ці дні не можливо не захоплюватися. Єдиною проблемою є те, що примусорьонна меншість зуміла нав'язати їм свої поведінкові стереотипи, спромоглася викривити їхні уявлення про світ, перешкодила їм з овець перетворитися на вовків. Саме це і зумовило поразку повстання.
Браття й сестри! Нашою бронею є правильність наших понять. Не стільки важливо куди ми йдемо, скільки від чого ми танцюємо. Принципи важливіші за цілі. І нехай допоможе нам Господь Бог! Амінь. Повідомляє Дмитро Корчинський.
