Зацікавившись персоною скандального священника, настоятеля Свято-Вознесенського храму в м. Хуст отця Костянтина (Цуцкова), наші журналісти провели більш детальне вивчення його особистості та знайшли шокуючі факти. На сайті «Русской Православной Церкви» в розділі архіву офіційного сайту Московського патріархату 1997-2009 років (https://mospat.ru/archive/2008/03/40294/) ми знайшли інформацію, що на Закарпатті засновано «Православне молодіжне братство святого рівноапостольного князя Володимира». Начебто нічого особливого в цьому не має. Однак на знайденому нами сайті зазначено: «Как сообщил руководитель этой организации протоиерей Константин Цуцков, Владимирское братство руководит воскресной школой, организовывает изучение церковно-славянского, русского языков, обеспечивает молодежь литературой разных направлений, начиная с православных книг и заканчивая мировой классикой. В летний период работают православные лагеря для юношей и девушек из Закарпатья и других регионов Украины. В планах – проведение историко-краеведческой работы, организация походов, паломнических поездок, проведение праздников, музыкальных вечеров, организация дискуссий на актуальные темы, просмотров и обсуждений фильмов, а также совместной трудовой деятельности.» Отець Костянтин (Цуцков) вже більше 10 років займається русифікацією підростаючого покоління закарпатців, навчає їх церковно-слов’янської та російської мовам, а про українську взагалі забуває та намагається зробити так, щоб і юні Українці забували, хто вони, звідки походить їхнє коріння, культура та мова. Чи займається русифікацією закарпатців наш горе-священник за вказівкою патріарха Кирила чи митрополита Онуфрія, ми не знаємо, але напевно нам відомо одне, що священник цілеспрямовано просуває ідеї «Руського міра» на Закарпатті. Не виключено, що наш «герой» має відношення і до розхитування «русинського» питання на Закарпатті під патронатом кремля та спецслужбами Росії, але весь час знаходиться в тіні та здійснює лише кураторську діяльність. Про тісні взаємини священника Костянтина і Російською Федерацією також ми також дізналися з публічних джерел на одному з сайтів (https://rusk.ru/svod.php?date=2007-02-17), де зазначено, що 17.02.2007 року «Во время пресс-конференции в Ужгороде представитель Хустско-Виноградовской епархии протоиерей Константин Цуцков от имени епископа Хустского и Виноградовского Ипполита передал Генеральному консулу России во Львове Евгению Гузееву грамоту — за труды во славу Святой Христовой Церкви.» Невже закордонні куратори з РФ нашого славнозвісного батюшки навіть не видалили публікації з російський сайтів, щоб не скомпрометувати його, а може зневірилися в ньому? Вивчивши інформацію на сайті Міністерства юстиції України, релігійна громада Української Православної Церкви Св. Вознесіння в м. Хуст, ЄДРПОУ 37890948, заснована членами релігійної громади Св. Вознесіння УПЦ в м. Хуст, органом управління релігійною громадою є парафіяльні збори, а отець Костянтин лише призначений релігійною громадою до управління самої громади та уповноважений представляти її у правовідносинах з іншими особами, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. Відповідно до законодавства України отець Костянтин виконує тільки представницьку функцію релігійної громади, яка в свою чергу є його керівником та здійснює релігійні обряди на замовлення тієї самої Св. Вознесенської громади. Чому ж тоді його прихожани відчувають себе на наче в храмі, а вдома у отця Костянтина? Та чому священник з церкви, яка належить по закону його прихожанам зробив свою власність? Цікавий персонаж наш «святий отець», зацікавившись ним виникає ще більше запитань, ніж відповідей. Зацікавило нас і те, що церква в якій править службу отець Костянтин не відноситься до жодної з відомих в Україні єпархій УПЦ. Це означає, що священик не отримує заробітну плату та живе виключно на добровільні пожертви його прихожан, але і тут не все гладко. Ми відшукали в інтернеті електронну декларацію його дружини Олени Цуцкової (https://declarations.com.ua/declaration/nacp_5e1af10c-9106-420e-b919-65e772c3462e), де за 2017 рік вона вказала, що за рік її чоловік отримав заробітну плату за основним місцем роботи 36 000 грн. Постає питання, хто ж тоді, як не єпархія, виплачувала священнику 3000 грн кожного місяця протягом деклараційного періоду. Звертаємо увагу правоохоронців, що зазначення у декларації завідомо недостовірних відомостей тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Ми з особливою цікавістю будемо спостерігати, які відомості пані Олена внесе в декларацію за 2018 рік. Не потрібно забувати, що на референдумі 1991 року закарпатці проголосували за перебування у складі України, обрали дорогу українізації, вивчили та полюбили українську культуру та мову, тому радимо отцю свою русифікацію і ідеї «Руського міра» залишити при собі. А Вам Свято-Вознесінська релігійна громадо нагадуєм!
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook