Не дивно, що для впливу на такі чисельні групи виборців Росія традиційно використовувала компартію. Реагуючи на гібридну загрозу, в квітні 2015-го Верховна Рада заборонила комуністичну діяльність в Україні, прийнявши Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режиму в Україні…». Посилаючись на положення Закону, незалежна комісія Міністерства юстиції зупинила подальшу діяльність Комуністичної партії України, КПУ (оновленої) та Прогресивної соціалістичної партії Наталії Вітренко, закріпивши заборону наказами Міністра юстиції й рішеннями РНБО.
Політична проституція, санкціонована Кремлем. Пропустивши місцеві вибори 2015-го й 2019-го, вибори Президента України, перший секретар КПУ Петро Симоненко, проконсультувавшись із московськими кураторами, знайшов механізм задіяти електорат партії в місцевих виборах 2020-го, а саме: висувати комуністів до місцевих рад у складі списків «ОПЗЖ!». Медведчуківцям такий сценарій виявився на руку, оскільки це відновить прихильність пенсіонерів та інших прихильників лівої ідеології, які ностальгують за колишнім СРСР.
Закарпатські комуністи підіймають голову. Натхненний рішенням П.Симоненка,
і міського – Андрієм Погорєловим і, як не дивно, зумів досягти порозуміння.
Згідно з інформацією наших інсайдерів у штабах «ОПЗЖ!», Алексій вже включений до прохідної частини списків «За життя!» як до обласної ради, так і до Ужгородської об’єднаної територіальної громади. І не тільки він: ще 8 комуністів можуть увійти до органів місцевого самоврядування і керувати нашим регіоном, перефарбувавши своє нутро з криваво-червоного в мертві синюшні кольори «ОПЗЖ!».
«Буржуй у червоній шкурі». Як не дивно, Володимир Алексій, у свій час, зумів підійняти рейтинги КПУ в регіоні, де комуністів традиційно не сприймали. Так, на виборах 2007 року за комуністів проголосували 7800 закарпатців, а в 2012- вже 23 тисячі.
При цьому вождь Закарпатських комуністів плавав у всіх благах капіталістичного світу. У 1997 році, під покровительством нардепа від КПУ І.Миговича, заснував і очолив будівельну фірму «Вікторія Імпекс». Під приводом необхідності співпраці з комуністами в Східній Європі, створив низку бізнес-структур у Словаччині й Угорщині. До його власності відносять десяток об’єктів будівництва за кордоном. Відчувши запах долара, псевдокомуніст намагався увійти до елітних кіл Ужгорода, заснувавши обласний теніс-клуб.
Тож чи наважаться обласні лідери «Опозиційної платформи» напередодні виборчих перегонів добавити в свою бочку меду ложку комуністичного дьогтю, яка поставить під сумнів правомірність участі команди «ОПЗЖ!» у місцевих виборах?
Спроби Кремля посилити контроль політичної сфери в Україні тривають. 
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
