Українсько-угорські відносини зіпсувались через політику уряду Орбана - Роман Офіцинський

Просування ідеї відновлення "Великої Угорщини" на міжнародній арені стало "отруювати" добросусідські відносини не тільки з Україною, але також з Румунією та Словаччиною. 

Впродовж останнього десятиліття «тема Тріанона» (відновлення єдності угорської нації) – в основі внутрішньої та зовнішньої політики прем’єр-міністра Віктора Орбана. Це проглядається в спрощеннях для отримання громадянства зарубіжними угорцями (в тому числі й етнічними українцями заради пенсій), фінансуванні угорських спільнот у сусідніх країнах (субсидії підприємцям, учителям, учням), просуванні там ідей автономій – мовної, освітньої, культурної, політичної, територіальної.

Сучасна Угорська держава здійснює м’яку експансію в Карпатському регіоні для вкорінення своїх цінностей, що, звісно, викликає протидію та осудливий відгомін. Для українців загалом неприйнятні будь-які розмови про автономію закарпатських угорців і закарпатський «угорський район», - акцентує експерт. 

Крім того, побутові переконання про угорські наміри захопити шмат української території (Закарпаття) підсилюють чисельні факти порушень суверенітету України. У жовтні 2018 року консула Угорщини в місті Берегово навіть оголосили персоною нон ґрата внаслідок гучного скандалу через незаконну видачу угорських паспортів у тому консульстві, відзняту прихованою камерою.

Якби не старався Віктор Орбан, лінія державного кордону Угорщини не досягне ні Верецького перевалу, ні «першої батьківщини» – південного Уралу. Замість націоналістичної риторики Орбана на часі конструктивна програма співпраці між обома націями – українською та угорською, - уточнює Офіцинський. 

Варто також нагадати, що угорські дипломати активно втручались у парламентські вибори 2019 року. 

Київ жорстко засудив ці втручання Угорщини (прем’єра, міністра закордонних справ і зовнішньої торгівлі, керівника адміністрації прем’єр-міністра, державних секретарів, генеральних консулів) у внутрішні справи України. Зауважені іноземні посадовці відкрито й приховано агітували за свого кандидата в народні депутати Василя Брензовича, голову Товариства угорської культури Закарпаття – Партії угорців України. Втім, за результатами голосування він посів лише друге місце (16,6 тисяч голосів, 26 %), хоч угорськомовних виборців у тому окрузі незрівнянно більше. Натомість переможець (етнічний українець) здобув 25,2 тисяч голосів, 40 %. 

Чи можливо нині в Європі змінити державні кордони реваншистськими міфами? Надто по-варварськи вирваними з цільного історичного полотна і заснованими на підміні теперішніх реалій віртуальним минулим? Подібне мало місце. Саме за наслідками руйнівного «антиліберального» націоналізму, що призвів до Першої та Другої світової воєн, сформувалася територія сучасної Угорщини. В обох випадках вона опинялася серед переможених.

За австро-угорського дуалізму (1867–1918) по Закарпаттю добряче пройшовся каток мадяризації, тому значна частина сучасних закарпатських угорців – угорці третього-четвертого покоління. Понад 80% населення Закарпатської області є українцями, угорці – другі за чисельністю (12%). Український характер краю має тривалу історичну перспективу. 

Логічно, що угорцям не вдасться відновити ні "Велику Угорщину", ні інше подібне імперське формування, але намагання зробити це не тільки відкидає Угорщину від демократичного світу, але й руйнує довіру до неї в очах сусідніх країн. 







TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар
иконка
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.