Закарпатська область розташована на крайньому заході України і протягом своєї історії не раз опинилася на перехресті різних культур та політичних впливів. Наприклад, свого часу Закарпаття входило до складу України-Русі, Королівства Угорщини, Австро-Угорської імперії, Чехословаччини, на короткий термін – хортистської Угорщини, після чого у 1944 році область була включена до складу СРСР.
З розвалом останнього у 1991 році Закарпатська область стала частиною незалежної України. Складна історія цього регіону в значній мірі зумовлює його сьогоднішню геополітичну та культурну динаміку, а також постійний інтерес з боку Росії. У контексті своєї гібридної агресії проти України Москва розглядає Закарпаття як плацдарм для розкручування так званого «русинського питання», а також загострення існуючих протиріч навколо угорської меншини. Термін «русин» або «рутен» існував багато століть до того, як Закарпаття увійшло до складу радянської України в 1944 році. Ще з часів України-Русі цю назву використовували різні держави для позначення переважно українського населення цього регіону. В той час як одні русини вважають себе етнічними українцями, інші заявляють про окрему ідентичність. Згідно з останнім переписом населення в Україні у 2001 році, близько 10 тисяч жителів Закарпаття, або 0,8 відсотків населення області, назвали себе русинами. Неоднозначний характер етнічної ідентифікації русинів використовується Росією у гібридній війні проти України. В контексті незаконної анексії Криму, агресії на сході України та спонсорство «республік» на Донбасі Кремль також виношує ідею створення русинської держави – так званої «Республіки Підкарпатська Русь» – на теренах Закарпаття.
У березні 2015 року російське інформаційне агентство ТАСС опублікувало заяву самопроголошеного «прем’єр-міністра» «Підкарпатської Русі» Петра Гецка, котрий від імені конґресу русинських організацій вимагав територіальної автономії Закарпаття від Києва. Гецко, який з 2008 року живе в Москві, вже давно перебуває в розшуку правоохоронних органів України за сепаратизм. Він продовжує поширювати дружні до Кремля тези, закликаючи до відокремлення Закарпаття від України.
Русинські лідери в Україні не підтримали закликів Гецка, і на цьому справа скінчилася. Тим не менше, багато українців насторожено ставляться до російських спекуляцій навколо «Підкарпатської Русі», побоюючись, щоб Закарпаття не повторило долі Луганська або Донецька. Щонайменше таким чином Кремль намагається створити нові лінії поділу в країні з метою її подальшого послаблення та дестабілізації, цього разу – на західному терені. Незважаючи на те, що останнім часом так зване «русинське питання» не було помітним у російській офіційній риториці чи медіа, воно може виплисти знову, в контексті продовження дискусії щодо децентралізації. Окрім просування так званого «русинського питання» на Закарпатті, Росія також активно намагається ускладнити і до того непрості українсько-угорські відносини. Так, у лютому 2018 року троє громадян Польщі, діючи через німецького посередника зі зв’язками з крайньоправими росіянами та невизнаними «республіками» на сході України, вчинили підпал будівлі Товариства угорської культури в Ужгороді.
Під час судового розгляду справи в Кракові польські прокурори заявили, що метою таких дій було нагнітання напруженості у відносинах між Україною та Угорщиною. Українська влада пов’язала підпал з російськими спецслужбами. Незважаючи на втручання з боку Будапешта та Москви, кандидати від партії «Слуга народу» та самовисуванці виграли всі мажоритарні округи на Закарпатті під час позачергових парламентських виборів у 2019 році. Хоча сукупна підтримка проросійських партій («Опозиційна платформа – За життя», «Опозиційний блок» та «Партія Шарія») була порівняно невисокою на Закарпатті (13,9%), ці партії все ж отримали помітно більше голосів, ніж у сусідніх Львівській (2,6%) та Івано-Франківській (2,5%) областях. Частково пояснити цю різницю можна успішним позиціонуванням цих партій щодо окремих представників нацменшин, які проживають в регіоні. Виглядає малоймовірним, що прихильні до Кремля політичні сили коли-небудь матимуть суттєвий вплив на Закарпатті. Російські ЗМІ і соціальні медіа активно обговорювали тематику Закарпаття під час виборів. В 2019 році вебсайти та блогери з Росії формували понад 25 відсотків обговорень на тему Закарпаття в світі. Це майже на 50 відсотків більше, ніж частка російських вебсайтів та блогерів, що брали участь у політичних дискусіях в цілому по Україні за два тижні перед парламентськими виборами (17,4%). Російські боти, як правило, «нарікали» на нібито дискримінацію угорської меншини на Закарпатті та розповсюджували заяви лідера угорської крайньоправої партії «Йоббік» Томаша Шнайдера, який у травні 2019 року просив Київ надати регіону територіальну автономію. Вони також рекламували інтернет-блог Петра Гецка, в якому той критикує українську владу та просуває ідею русинської держави на Закарпатті. В умовах триваючої російської агресії проти України, важливо продовжувати відслідковувати намагання Кремля у справі просування ідеї з федералізації України.
Ці намагання можуть також проявлятися у давно відомих брехливих тезах про те, що Україна є нестабільною і не толерантною державою , якою керують "бандерівці" та екстримісти. У цьому контексті так зване "русинське питання" також може повернутися до геополітичної методички Кремля.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
