Політика «м’якої сили» Угорщини на Закарпатті носить системний характер та охоплює різні сфери впливу.
Політика «м’якої сили» Угорщини на Закарпатті носить системний характер та охоплює різні сфери впливу. Головним суб’єктом «м’якого» впливу сусідньої держави є її уряд та парламент, а об’єктами – угорськомовне та україномовне населення краю. Застосування Будапештом «м’якої сили» призводить до створення в окремому регіоні України ідентичності сусідньої держави, що за певних зовнішньополітичних обставин може спричинити деструктивні для нашої країни наслідки. Широке використання «м’яких» методів у зовнішній політиці, які вимагають значних фінансових витрат, характерне перш за все для високорозвинених та впливових держав Західної Європи та Північної Америки. Менші країни в силу обмеженості своїх ресурсів не здатні ефективно застосовувати «м’яку силу» у значних масштабах, тому використання ними останньої, як правило, обмежується певним невеликим регіоном. Проблема застосування «м’якої сили» Угорщини на Закарпатті ще не була об’єктом окремого наукового дослідження у вітчизняній науці, хоча її аспекти розглядалися у засобах масової інформації. Тому на основі теоретичних підходів у рамках концепції «м’якої сили» досліджуються цілі, напрями та особливості використання Угорщиною засобів «м’якого» впливу на території краю.
Починаючи з 1991 р. Угорщина проводить на Закарпатті цілеспрямовану політику «м’якої сили» («soft power»). Остання традиційно розглядається як форма впливу суб’єкта політичної, перш за все державної, влади без застосування воєнного або економічного примусу для зміни дій інших суб’єктів з метою досягнення певних, як правило, зовнішньополітичних цілей. Складовими «м’якої сили» є різноманітні засоби, які сприяють створенню привабливого іміджу однієї держави серед громадян іншої. Широке використання «м’яких» методів у зовнішній політиці, які вимагають значних фінансових витрат, характерне перш за все для високорозвинених та впливових держав Західної Європи та Північної Америки. Менші країни в силу обмеженості своїх ресурсів не здатні ефективно застосовувати «м’яку силу» у значних масштабах, тому використання ними останньої, як правило, обмежується певним невеликим регіоном. Можна погодитись, що, не маючи значної політичної ваги в рамках Євросоюзу, позбавлена можливості використання «жорсткої сили», Угорщина активно застосовує інструменти «м’якої сили» як для просування своїх інтересів, так і для протистояння спробам тиску ззовні. Наскільки успішним є проведення Угорщиною обраного курсу використання «м’якого» впливу, дозволяє судити рейтинг лондонського PR агентства PORTLAND. Останнє у 2018 р. оприлюднило список країн-лідерів The Soft Power 30, в якому Угорщина зайняла 25 місце, випередивши Китай та Росію.
Можна виділити такі цілі «м’якої» політики Будапешта на території Закарпаття:
– створити максимально привабливий імідж Угорщини серед населення краю, як угорськомовного, так і україномовного;
– посилити єдність угорської нації за рахунок різноманітної (політичної, економічної, культурно-освітньої тощо) підтримки закордонних угорців;
– надати автономію Закарпаттю (в першу чергу тим районам області, де компактно проживає угорське населення);
– забезпечити підтримку національної ідентичності та громадянської єдності всередині країни;
– сформувати резерв трудових та інтелектуальних ресурсів, які могли б компенсувати нестачу кадрів у різних галузях народного господарства Угорщини;
– використати лояльне до себе населення як електорат для підтримки правлячої партії (сьогодні нею є Фідес) на виборах.
– надати автономію Закарпаттю (в першу чергу тим районам області, де компактно проживає угорське населення);
– забезпечити підтримку національної ідентичності та громадянської єдності всередині країни; – сформувати резерв трудових та інтелектуальних ресурсів, які могли б компенсувати нестачу кадрів у різних галузях народного господарства Угорщини;
– використати лояльне до себе населення як електорат для підтримки правлячої партії (сьогодні нею є Фідес) на виборах.
У кінці 2011 р. приймається нова стратегія національної політики під назвою «Угорська національна політика. Рамки стратегії національної політики». Головною метою останньої визначено збільшення чисельності угорської громади у регіонах її компактного проживання в сусідніх державах. До чинників, які мають сприяти цьому процесу, належать: комплексний розвиток територій, на яких компактно проживають закордонні угорці, їх фінансово-економічна та юридична підтримка, духовний розвиток тощо. Всеосяжна підтримка закордонних угорців була закріплена і в новій Конституції 2012 р.: «Угорщина, з урахуванням єдності всієї угорської нації, несе відповідальність за долю угорців, які живуть за її межами, сприяє збереженню та розвитку їх спільнот, підтримує їх прагнення, спрямовані на збереження угорського ідентитету, здійснення індивідуальних і колективних прав, створення громадських органів самоврядування, благополуччя на батьківщині, а також сприяє їх співпраці один з одним і з Угорщиною». Також була сформована система державних органів, які займаються політикою підтримки угорської меншини за кордоном. Координуючу роль у цьому процесі відіграють два дорадчі органи: Форум угорських представників Карпатського регіону (відповідає за визначення стратегічних напрямів розвитку політики підтримки закордонних угорців) при парламенті та Угорські постійні збори (надають рекомендації з практичної реалізації цієї політики) при уряді. Додатково створюється Парламентська комісія з національної єдності, головним завданням якої є вивчення, оцінка й просування законодавчих ініціатив у сфері допомоги закордонним угорцям, а також Міжвідомча комісія з питань національної політики, на яку покладено завдання узгодження діяльності окремих міністерств і відомств з цього питання.
Нагадаємо, що завдяки системному впровадженню засобів «м’якої сили», з боку Росії, Україна втратила контроль над АР Крим та отримала вже не віртуальну, а справжню війну на сході. Звичайно, мешканці Закарпаття не допустять перетворення свого регіону на територію з військовими діями, але ж окремі політичні структури Угорщини не полишають думок про відновлення меж «Великої Угорщини».
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
