Самочинні дії Минаржа мають ще один вимір – свого часу він не пройшов перевірки у службі безпеки та не отримав доступу до документів, що становлять державну таємницю. Виходить, за відсутності президента, глава його адміністрації мав усі можливості порушити цей припис і не лише отримати доступ до таємних документів, але й передавати їх на сторону.
Тож добровільно подати у відставку Минаржа закликала і опозиція, і чинний прем’єр Андрей Бабіш. Останній навіть пригрозив самостійно звільнити канцлера.
Втім, Минарж вже заявив, що у відставку не збирається, а звільнити його може лише президент.
Під загрозою кримінального переслідування – й інші співробітники президентської канцелярії.
Голова МВС Якуб Кулганек вже звернувся до президентського радника Мартіна Неєдли з вимогою скласти дипломатичний паспорт.
За неофіційною інформацією, деякі співробітники адміністрації Земана вже терміново вилетіли до РФ.
Але і це не все. Під загрозою кримінального переслідування і спікер Вондрачек , який нібито був присутній під час підписання документа про скликання парламентського засідання.
Фальшивий підпис, як вважається, належить дружині Земана – питання можуть і до неї.
Зрештою, не виключено, що про цю аферу знав і прем’єр Бабіш. Малоймовірно, що Вондрачек, який є членом партії Бабіша ANO, тримав у таємниці від шефа справжні деталі свого візиту до президента.
Яким може бути вихід із нинішньої кризи?
Зважаючи на те, що підпис Земана на скликанні засідання парламенту було визнано фальшивим, документ втрачає свою силу.
Втім, тут чеська конституція має запобіжник. За відсутності президентського рішення про дату засідання парламенту, це засідання має відбутися не пізніше 30 днів від дати виборів.
Оскільки вибори відбулись 9 жовтня, єдиною можливою датою проведення першого парламентського засідання є 9 листопада.
Саме в цей день і буде прийняте рішення про позбавлення Земана президентських повноважень. Їх буде розподілено між прем’єром, спікером Сенату Мілошем Вистрчилом та новобраним спікером Палати депутатів – ним має стати лідерка партії TOP 09 Макрета Пекарова-Адамова.
Втім, прискорити процедуру позбавлення Земана повноважень вже не вийде.
Сенат має розглянути це питання перед парламентським засіданням 9 листопада, скоріш за все – 5 листопада. Втім, повноваження чинного складу Палати депутатів завершуються вже 21 жовтня, і встигнути "вскочити в останній вагон" вже неможливо.
На додачу, за такого сценарію частину президентських повноважень отримав би Радек Вондрачек, чия роль у цій історії теж сумнівна.
Тож, вибираючи з кількох зол, чеські політики обрали варіант ще два тижні побути без головнокомандуючого.
Втім, громадську думку більше турбує інше питання – хто буде проводити нагородження 28 жовтня на честь Дня виникнення незалежної Чехословацької Республіки? За відсутності президента, це право передається главі його адміністрації. Але за нинішніх обставин це абсолютно неприйнятно.
Наостанок – принципове уточнення: запланований розподіл повноважень Земана є тимчасовим.
Згідно з Конституцією, у разі одужання президент через Конституційний суд зможе повернути їх назад.
Скоріш за все, цього не станеться – стан здоров’я Земана дійсно дуже тяжкий. Втім, поки про це у Чехії не обговорюють, принаймні - публічно.
Але планові президентські вибори мають відбутися лише напочатку 2023 року.
Повноцінно існувати півтора року без голови держави із розподіленими президентськими повноваженнями країна явно не зможе.
Особливо у ситуації, коли висуванцями нової коаліції будуть і прем’єр, і обидва спікери – виходить, що коаліція отримала додаткові повноваження, які не делеговані їй народом.
Тож дострокові президентські вибори у Чехії виглядають неминучими. І це створює ще купу можливостей для усіляких несподіванок – і приємних, і неприємних.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"