21 січня 1919 року українці Закарпаття вирішили приєднатися до УНР

У Конгресі взяли участь 420 делегатів і понад тисячу запрошених. Делегати представляли 175 міст і сіл із 400. Головуючим  було обрано  доктора Михайла Бращайка – відомого адвоката, одного з ініціаторів скликання Зборів.

За свідченнями очевидців, М.Бращайко звернувся до присутніх: «Куди ми хочемо прилучитися? До Угорщини? Чи, може, до Чехословаччини? Чи до України?» «До України!» — закричали делегати». Одностайне голосування завершилося  вигуками: «Слава!» та  співом: «Вже воскресла Україна, і слава, і воля…»

У протоколі Зборів зазначалося, що: «руський-український нарід» не визнає угорського закону про руську країну, як ухваленого «без його волі й без заступництва народу» і не скеровує послів до угорського парламенту. Збори створили «для ведення справ русько-українську народню Центральну Раду із сто членів», уповноважену представляти закарпатських українцв скрізь, де це потрібно, в їхніх інтересах. Головою Ради був обраний Михайло Бращайко, заступниками – Омелян Новицький, Євген Пуза, Іван Волощук. Була також сформована делегація, якій доручалося прибути до Києва та оголосити рішення Конгресу про об’єднання Закарпаття з Великою Україною.

22 січня 1919р.рішення Всенародних Зборів закарпатських українців  було оприлюднене на Софійській площі у Києві під час урочистого проголошення Акту Злуки Української Народної  Республіки та Західно-Української Народної Республіки.