Вторгнення Росії в Україну викликало гостру реакцію у світі та вплинуло на зовнішню політику та політику безпеки багатьох держав. Словацька Республіка (СР), яка є членом ЄС і НАТО, зайняла чітку й однозначну позицію з цього питання: засудила агресію Росії, підтримала санкції, введені міжнародним співтовариством проти Російської Федерації, і стала на бік України, яка бореться за національне виживання, свободу та незалежність. Словаччина виявила солідарність з Україною, надаючи моральну, політичну, дипломатичну, гуманітарну та військову допомогу. Це була консолідована позиція президента, членів уряду та представників партій правлячої коаліції. Однак у Словаччині є політичні партії, які відкрито чи приховано виступають проти спільної політики ЄС щодо Кремля та виступають за дружні відносини і співпрацю з Росією, незалежно від її політики, у тому числі тієї, що суперечить фундаментальним принципам міжнародного порядку. Дві такі партії – SMER-SD і SNS- були правлячими партіями в 2012-2020 роках, тоді як у 2012-2016 роках SMER-SD була єдиною правлячою партією з парламентською більшістю. Хоча Словацька Республіка дотримувалася всіх санкцій, запроваджених Європейським Союзом, голосувала на засіданнях Європейської Ради за пропозиції щодо їх продовження, прем’єр-міністр і лідер SMER-SD Роберт Фіцо постійно критикував санкції ЄС і стверджував, що їх слід скасувати (Петер Пеллегріні, прем’єр-міністр Словацької Республіки у 2018-2020 роках на той час також член SMER-SD, зробив те ж саме). Як активний суб’єкт російського впливу в Словаччині, спікер парламенту і лідер SNS Андрій Данько, який під час свого перебування на посаді часто відвідував Москву, проголошував ідеї слов’янського братерства базовою основою російсько-словацької співпраці та дружби та активно поширював прокремлівські наративи.
Після інавгурації правоцентристського прозахідного уряду в березні 2020 року відновився процес прийняття словацько-американської угоди. Проросійські політики зробили все можливе, щоб не допустити його підписання та ратифікації.
Лідери партій парламентської опозиції – SMER-SD, HLAS- SD та двох правоекстремістських структур – SNS та «Республіка» – організовували мітинги своїх прихильників, поширювали не- правдиві новини про зміст угоди та її виконання, провокували антизахідні та антиамериканські настрої, словом, діяли в рамках інформаційної війни Росії проти Заходу. Роберт Фіцо (SMER-SD), Петер Пеллегріні (Hlas-SD), Маріан Котлеба (SNS) і Мілан Угрік «Республіка» стверджували, що сло- вацько-американська оборонна угода є нерівноправною та невигідною для Словацької Республіки, вигідною лише для США. Вони звинуватили уряд у нехтуванні національними інтересами, у підриві державного суверені- тету Словацької Республіки. Лідери опозиції звинуватили США в намірі окупувати Словаччину. Уся дезінформаційно-конспірологічна «альтернативна» медіасцена стала на той час майданчиком для цього неформально- го політичного альянсу, створеного для недопущення ратифікації угоди.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
