Українське суспільство продовжує бути свідком важливих подій в релігійній сфері, яка динамічно змінюється. Нещодавно відбулися події, які підкреслюють необхідність самоочищення Української православної церкви Московського патріархату. Відтак, важливо розглянути ці події та їх вплив на віруючих та суспільство загалом.Почнемо з
втечі клірика УПЦ (МП) Володимира Долгіх до Російської Федерації. Цей випадок викликає серйозні запитання стосовно патріотичності та відданості Україні з боку церковних діячів УПЦ (МП), особливо тих, які мають вплив на формування світогляду нових проповідників. Долгіх, будучи викладачем Київської духовної академії і семінарії Московського патріархату у Києві, повинен був бути прикладом вірності та патріотизму. Його втеча ставить під сумнів його мотиви та алегіантність до України.
Додатково, Долгіх був співробітником синодального “військового” відділу Московського патріархату в Україні. Цей факт підкреслює його роль в церковних структурах, які можуть мати вплив на військові справи та безпеку країни. Також стало відомо, що Долгіх був підлеглим митрополита Августина (Маркевича), який теж немає бездоганної репутації і занесений до “
Миротворця” за розповсюдження кремлівської пропаганди й участь у інформаційно-пропагандистських заходах Росії (країна-агресор). Це підозріле співробітництво Долгіх і Маркевича підриває довіру до УПЦ (МП) та підкреслює необхідність проведення ретельного аналізу осіб, які займають впливові посади в церкві.
Другий аспект стосується ситуації з кримінальними справами, які порушені проти УПЦ (МП). В Україні СБУ притягнула до відповідальності
68 кримінальних справ проти кліриків УПЦ (МП). з них
14 митрополитів.
Головна причина цього – нездатність УПЦ (МП) самоочищуватись від сепаратистів та “колаборантів в рясах”. Це спричиняє обурення в суспільстві та створює негативний образ УПЦ (в єдності з МП). Її навіть хочуть заборонити на законодавчому рівні. У ВРУ
заявляють, що зібрали достатньо голосів для цього.Керівництво УПЦ (МП) повинне усвідомити, що прагнення Українського народу не можна поєднати із тими, хто зрадливо піддається впливу РФ та порушує національні інтереси. Люди, віддані своїй Батьківщині, не піддаються впливові ворога і не зраджують своїх братів та сестер. УПЦ (МП) повинна заспокоїти та відновити втрачену довіру, проводячи радикальні заходи для самоочищення.
Нехай церква стане прикладом єдності, патріотизму та вірності, а не місцем, де знайшли пристань “колаборанти в рясах” на яких “висять” десятки справ про колабораціонізм. Нехай віра стане силою, що об’єднує український народ у боротьбі за свободу, незалежність та майбутнє нашої Батьківщини.
УПЦ (МП) має зрозуміти, що її майбутнє залежить від її власних рішень. Її останній шанс на самоочищення – це спроба виправдати довіру. Час для самоочищення настав. Час прокинутись та зробити правильний вибір. Український народ має право на церкву, яка буде стояти поряд з ним, захищати його інтереси та сприяти його єдності.
