Карпатська Україна - шлях до незалежності

Карпатська Україна (Карпато-Українська держава, тепер Закарпаття).
21 січня 1919 на Народних Зборах (“Соборі Русинів”) у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку Карпатської України з Українською Народною Республікою. Але лише після Мюнхенського договору чотирьох держав (25 травня 1938) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд таки погодитися надати Карпатській Україні статус автономної республіки. 8 жовтня 1938 було утворено перший автономний уряд на чолі з А. Бродієм (затверджений центральною владою 11 жовтня 1938). 22 жовтня 1938 празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехо-Словачина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців. 27 жовтня 1939.

Рішенням Віденського арбітражу 1938 (див. Віденські арбітражі 1938 і 1940) значна частина Карпатської України (Угорський, Іршавський, Мукачівський і Севлюшський повіти) з містами Ужгород, Мукачево і Берегово були приєднані до Угорщини. За цих умов столицю Карпатської України було перенесено до Хуста.
15 березня 1939 року в Хусті місцевий Сойм ухвалив Конституцію. Держава отримала синьо-жовтий прапор, тризуб як герб та гімн "Ще не вмерла Україна". Президентом обрали Августина Волошина. Захищала молоду державу "Карпатська Січ" — народна армія.

Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook