
На Закарпатті відбувся сьомий форум Re: Open Zakarpattia, який цього року проходив під гаслом «Чути одне одного». Упродовж двох днів представники влади, експерти, громадські діячі та інші учасники обговорювали взаємодію війська й тилу, перспективи довгострокового партнерства України з країнами Центральної Європи, а також виклики, які постали перед регіоном унаслідок повномасштабної війни.
Другий день форуму був присвячений стратегії розвитку Закарпаття, трансформації міст, демографічним процесам та ситуації на ринку праці. До панельної дискусії «ПРО:Місто: як змінюються закарпатські міста під час війни. Розвиток, перспективи та планування» долучився міський голова Ужгорода Богдан Андріїв.
За словами Богдана Андріїва, Ужгород прийняв значну частину громадян, які вимушено виїхали з прифронтових та інших регіонів країни – офіційно у місті зареєстровано понад 30 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які вже стали повноцінними жителями громади. Водночас визначити реальну кількість людей, які нині проживають в обласному центрі, складно: чимало переселенців не оформлюють відповідної реєстрації, оскільки мешкають у родичів, орендованому або придбаному житлі. За оцінкою міського голови, фактична кількість населення Ужгорода сьогодні становить щонайменше 160 тисяч осіб.
Збільшення кількості жителів суттєво змінило потреби міста та посилило навантаження на житловий фонд, медичні й соціальні заклади, транспортну та комунальну інфраструктуру. Ці зміни не завжди сприймаються однозначно, однак, як наголосив Богдан Андріїв, вони є безпосереднім наслідком повномасштабної війни.
«Завдяки своєму географічному розташуванню та силам оборони Закарпаття залишається одним із найбезпечніших регіонів України. Тому цілком природно, що люди обирають для проживання й наш обласний центр», – зазначив міський голова.
Серед найпомітніших наслідків демографічного зростання – збільшення інтенсивності руху на вулицях, затори на окремих ділянках у різний час доби, додаткове навантаження на системи водопостачання та водовідведення, які потребували модернізації
вже
давно.
Одним із важливих завдань залишається оновлення каналізаційно-очисної інфраструктури. На модернізацію діючих очисних споруд уже спрямували понад 23,5 мільйона гривень коштів, залучених за участі забудовників. Водночас для комплексного розв'язання проблеми в перспективі потрібне масштабніше рішення – будівництво нової лінії очищення стічних вод.
Попри виклики, Ужгород зберігає економічну привабливість. У місті адаптується та продовжує працювати релокований бізнес, що сприяє розвитку місцевої економіки, створює додаткові можливості для підприємництва та ринку праці.
Окремо під час дискусії йшлося про зміну бюджетних пріоритетів громади. Як зауважив Богдан Андріїв, основні завдання міської влади залишаються незмінними – забезпечувати належну якість життя, освіти, медичних послуг. Однак в умовах війни довелося переглянути черговість видатків і, що абсолютно логічно, значну частину бюджетних ресурсів спрямовувати на підтримку Сил оборони України.
Лише цьогоріч із бюджету Ужгородської міської територіальної громади на ці потреби виділили понад 100 мільйонів гривень. Загалом від початку повномасштабного вторгнення підтримка українських військових із міського бюджету складає близько 500 мільйонів гривень.
Війна позначилася і на темпах реалізації інших міських проєктів. Зокрема, поки не вдалося комплексно розв'язати питання оновлення громадського транспорту, реалізувати частину запланованих інфраструктурних робіт, серед яких капітальні ремонти площ, вулиць та низка інших. Ці завдання залишаються серед важливих пріоритетів розвитку Ужгорода, однак їхнє виконання залежить від фінансових можливостей громади та ситуації в країні.
Водночас місто не припиняє розвивати міжнародну співпрацю. Ужгород підтримує партнерські відносини майже з трьома десятками міст, із кількома й нині спільно реалізує грантові проєкти. Це допомагає залучати додаткові ресурси, налагоджувати нові зв'язки й знаходити можливості для подальшого розвитку громади навіть у складних умовах воєнного часу.
Ужгородська міська рада
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook