Неподалік села Береги (між озерами і Боржавою) високими темпами будується одна з кращих в Україні трас для змагань із мотокросу.
Берегівський район стане дев’ятим у Закарпатті (після Ужгорода – 3 команди, Мукачева, Хуста, Сваляви, Рахова, Іршави), де культивується цей новітній захоплюючий вид спорту. А вже 22 липня в Берегах пройдуть перші обласні змагання з мотокросу, в яких свій клас покажуть і дебютанти – мотокросівці “Берегвідейка”. Хоча, у принципі, не такі вони вже й початківці, адже під керівництвом тренера Анатолія Матея виступали на мотогонках у Донецьку, Львові, Чернівцях, Косові (на Івано-Франківщині), Сваляві, Ковелі. З поліського краю привезли не тільки хороші враження, але й завойовані місця у першій десятці.
Навіть найбільші оптимісти довколишніх населених пунктів (Нижні Ремети, Берегуйфолу, Квасово) не могли уявити, що місцевість на околиці В. Берегів, яка останніми роками перетворилася в сміттєзвалище, невдовзі змінить свій вигляд. Ініціативні ентузіасти на чолі з керівництвом „Берегвідейка” почали тут споруджувати мототрасу для спортивних змагань. Потужні бульдозери, грейдери, екскаватори, інша надсучасна машинерія (на світлинах справа) ось уже кілька тижнів поспіль вирівнює дорогу до урочища, яке, немовби у долонях, розмістилося між тутешніми озерами та р. Боржава. Майбутній моторинг, за попередніми прогнозами, не тільки додасть шарму місцевому ланшафту, але й змінить увесь краєвид. Землерийні роботи киплять тут з раннього ранку до вечора. Бо ці землі (між іншим, несільськогосподарського призначення), не лише завалені сміттям, а ще й повністю заросли чагарниками. Тут не те що неможливо було проїхати, а нереально навіть пройти – дикоростучий терен колов не тільки тіло, але й очі (як у прямому, так і в переносному значенні слова). За кільканадцять літ урочище перетворилося у непролазні шипшиново-тернові хащі!
Як голова РДА Ігор Свищо, так і очільник райради Андрій Бігарі, які „патронують” спорудження цього об‘єкту, переконані: мототраса не тільки приваблюватиме любителів мотоциклетних гонок, вона стане й окрасою регіону. Сюди залюбки приїжджатимуть на різні дійства, тим паче, що Берегівщина – край туризму, і в цьому аспекті має чимало інших зваб (винні підвали, термальні води, басейни, Дийдівське озеро тощо). А коли до цього додати, що тут є ще і своя команда мотогонщиків „Берегвідейк”, а за лічені дні до ладу стане мототраса „Берегринг”, яка, без сумніву, буде однією з найкращих у всій Україні, до Берегівщини ще більше потягнуться гості з усього Закарпаття та з-за його меж, в тому числі із закордоння. Слід сказати, що вибір розташування траси довжиною 1800 метрів (ширина 10 м плюс по два метри безпеки з обох боків) виявився дуже вдалий. Це в немалій мірі завдяки тому, що керівники району добре знають місцевість. Приміром, Ігор Йосипович є уродженцем сусіднього села В. Ремети, тож, без сумніву, тутешні стежини знає з дитинства, натомість Андрій Андрійович протягом довгих років у Берегах працював (спершу був головою колгоспу, а згодом очолював АТ „Берегвідейк”), тож для нього теж немає незвіданого путівця, урочища чи місцевості.
До речі, команду мотогонщиків хоча й сформовано недавно, однак на своєму рахунку вона вже має низку досягнень і перемог. У цьому чимала заслуга тренера Анатолія Матея. На пропозицію І. Свища очолити берегівських гонщиків він пристав залюбки. У цьому азартному виді спорту ”вариться” з 12 років, тут, як мовиться, заробив травму й нині легко накульгує на ногу. Однак завжди каже, що мотоспорт – це захоплення сильних, мужніх, мускулистих і тренованих чоловіків. Це саме той вид спорту, де необхідні інтелект та сила, де найбільше виробляється адреналін. Усі 17 мотоциклістів і квадроциклістів, серед яких є майстри та кандидати в майстри спорту, кілька розрядників, мають ліцензії Української федерації мотоавтоспорту, тобто вони допущені до участі в різних змаганнях, міжнародного гатунку в тому числі. А 13-річний Кирило Свищо (молодший син голови РДА) разом зі своїм старшим товаришем Олександром Матеєм, сином пана Анатолія, на мотоциклах у класі потужністю двигуна відповідно 85 і 500 см. куб. показують найвищий клас. На нещодавньому міжнародному турнірі в Ковелі (Волинська область), куди, незважаючи на свою зайнятість, особисто поїхав і сам очільник Берегівщини, вони з-серед майже сотні учасників посіли відповідно 8 і 5 місце. Це – неабиякий успіх для закарпатців на такому ранговому турнірі, організованому спортивно-технічними клубами низки областей за сприяння мотоциклетної Асоціації центральноєвропейських країн. Саме там, на землі волинській, і було анонсовано берегівські перегони, які намічено провести 22 липня – у цей день фактично відбудеться презентація траси.
З цього приводу І. Свищо не без задоволення наголошує, що йому було вельми приємно, коли звучала така радіоінформація про наш край, зокрема, його дітище, яке із захоплення-хобі переросло в конкретну справу. До слова, „Берегринг” будується з дотриманням усіх європейських стандартів, особливо у плані безпеки як самих гонщиків, так і численних гостей тощо. Адже найуспішніші ті змагання, на яких немає ані травм, ані „вильотів” за межі траси, тим паче, що спортсмени, буває, злітають із трамплінів аж на 6-8 метрів у висоту та до тридцяти-сорока – у довжину. Площа великоберезького „рингу”, що з висоти пташиного польоту нагадує закручене у вісімку велосипедне колесо, складає 5,3 гектара, і аби мотоцикли гонщиків усіх класів – 50, 65, 85, 150, 250, 500 куб. см. – „літали” аж до самих, образно кажучи, небес, тут уже насипано та утрамбовано кілька горбів, розрівняно все, починаючи від стартового майданчика й аж до фінішної лінії, облаштовано навіть стоянки-паркінги для спортсменів та фанів. Зараз тут місцеві майстри встановлюють шлагбауми. Отже, траса потроху набирає своїх істинних обрисів-стандартів, тож слід сподіватися, що обласна першість з нагоди її відкриття запам‘ятається всім, хто приїде дивитися на це спортивно-технічне шоу. Наприкінці нашого знайомства з “Берегрингом” І. Свищо запропонував проїхатися на одному із мотоциклів, але автор цих рядків не погодився – через брак відповідних навиків, згадавши, як по дорозі у В. Береги почув історію про те, що недосвідчені мотоциклісти зазвичай набивають не тільки гулі... Почувши відмову, пан Свищо сам осідлав “сталевого коника” й зробив коло. А вже потім радо оповів, що придбав новий шикарний мотоцикл австрійського виробництва, яких у світі є всього півтисячі.
Тож нехай нова траса тішить і спортсменів, і фанатів!
МИХАЙЛО ПАПІШ, газета "Берегово"
