— Я б не сказав , що у мене щось не пішло в Ужгороді , — розповів Олексій . — Це треба в клубі запитати, що не пішло. Адже з таким ставленням, яке проявили до мене ... Після такого хочеться скоріше забути свою оренду в Говерлу, і все, що з нею пов'язано.
Хоча спочатку начебто все складалося нормально, я підходив тренеру. Але після того як я провів за закарпатців перший матч, все різко змінилося. Так, той поєдинок я зіграв тоді неважливо, і визнаю це. Однак ту гру кепсько провела вся команда. І робити висновок по одному матчу — вибачте, це смішно. Загалом, я вже й не хочу згадувати Говерлу, це вже в минулому. Зараз готуюся до інших випробувань, адже ні в якому разі не можна опускати руки. Весь час треба йти вперед.
— Тобто , Грозний зробив висновок по проведених в одному матчі 45-ти хвилинах ?
— Не знаю, чим керувався Грозний. Він хороший тренер , і сказати про нього щось погане я не можу. Людина взяла мене в команду, рацювала зі мною. Грозний нормальний фахівець, мені сподобалося з ним працювати. А от що не зрослося в самій Говерлі - це вже сказати складно.
— «Йти вперед» - це залишатися у Говерлі і боротися до кінця , або міняти клуб?
— Сидіти в Ужгороді немає сенсу, адже мені просто не пропонують ігрову практику. Тим більше, мені дали зрозуміти — я не потрібен. Вони просто на півроку позбавили мене футболу! І ще вважають себе правими ... Але так не можна чинити з футболістами. Спочатку був один договір , а вийшло все зовсім по-іншому. Говерла набрала мільйон футболістів , а потім зайвих, хто не потрапив в заявку «А» , треба було кудись дівати. А хто це може бути? Ось вони і прибрали мене , орендованого, ще з кількома футболістами розпрощалися ... Хитро зробили , що й казати! Людей же залишили на півроку без футболу! Якщо брати конкретно мене , то в моєму випадку це другий перехід в Україні в цьому сезоні (а в регламенті ПЛ чітко прописано, що в одному сезоні футболіст може пограти максимум у двох клубах). Тепер треба або закордон їхати , або щось думати тут. Слава Богу , орендну угоду з Говерлою було підписано хоч на півроку , і вона вже закінчилась.
— Виходить , Олексій Бабир навесні повернеться в Волинь ...
— Ні, зараз я поставив перед собою інші життєві завдання, і тепер я не хочу ні в Ужгород, ні в Луцьк. Хочеться кардинальних змін у своєму житті. Так, формально я повертаюся в Волинь, а далі будемо дивитися по ситуації.
— А в команді Кварцяного є шанс зачепитися за основу?
— Знаєте , я не хочу про це думати. У мене зараз є одне бажання : щось поміняти, виїхати закордон і пробувати себе там. Найголовніше — не треба боятися.
