Тікаючи від війни у Судані, марафонець Ґуор Маріал залишився без громадянства. Не маючи змоги захищати честь власної країни, 12 серпня він виступить під олімпійським прапором як незалежний атлет.
Ґуор Маріал, уродженець Південного Судану – наймолодшої держави світу, незважаючи на переїзд до США, і дотепер відомий як «бездержавний» атлет, який не має громадянства.
1994-го року Маріал втік із дитячого робочого табору у Судані. Удвох зі своїм однолітком вони переховувались протягом тижня. Двоє хлопчаків ховалися у печерах удень і чекали на захід сонця, щоб знову продожити свій шлях. «Тоді я ненавидів біг, - розповів Маріал у інтерв’ю AP. – Я біг, щоб повернутись додому і врятувати собі життя».
1995-го Маріал знову опинився у робочому таборі, де протягом року працював як раб. Через чотири роки, 1999-го, його дядько був заарештований і звинувачений у зв'язках з південносуданськими повстанцями. Наступного дня поліцейські, увірвавшись до їхнього будинку, влаштували погром і зламали щелепу майбутньому марафонцеві. Маріал і його тітка мігрували до Єгипту. Відтак 2001-го року Маріал зі своїм дядьком та кузеном вже як біженці прибули до США. У Судані Маріал втратив 28 родичів, серед яких 8 братів.
Ґуор Маріал отримав притулок у США, де відвідував школу й колледж. Саме у США хлопець пристрастився до бігу.
Національна надія
Нинішні ігри у Лондоні лише втретє за усю історію олімпійських змагань приймають незалежних атлетів. Востаннє це було 2000 року. Окрім Ґуора на Олімпіаді-2012 є ще троє спортсменів, які виступають під олімпійським прапором. Вони родом з нідерландських Антильських островів, які зникли як країна два роки тому. 2016-го вони вже матимуть право виступати за Нідерланди чи Арубу. На відміну від них, Маріал взагалі не має громадянства. Незважаючи на те, що він проживає у США, у нього немає ні громадянства, ні паспорта, а єдиний документ, що дозволяє йому залишатись у країні - так звана «зелена карта». Пропозицію з Хартума представляти Судан він відхилив.
І хоча Маріал виступатиме під олімпійським прапором, він усе ж вважає себе представником Південного Судану – країни, де він народився. «Це дуже хвилюючий момент, який обнадіює багатьох дітей у Південному Судані», - сказав спортсмен в інтерв’ю Reuters.
Південний Судан – наймолодша держава світу, яка утворилася після десятиліть громадянської війни у липні 2011-го. Новостворена держава, що не має жодної спортивної інфраструктури, досі не знайшла коштів на створення національного олімпійського комітету. А це головна передумова для участі країни в Олімпіаді.
Примарні шанси на медаль
Маріал вірить, що його участь в змаганнях все одно вважатиметься перемогою Південного Судану. «Цим я віддаю належне людям, які померли за свободу, і чиє життя було понівечене війною, - говорить Маріал. – Це справжнє диво для країни, у якої за плечима лише один рік незалежності, мати представника на олімпіаді, а головне, що це побачить увесь світ».
Утім шанси марафонця на медаль менш оптимістичні. Особистий рекорд Ґуора Маріала на 42-кілометровій дистанції – 2 години, 12 хвилин і 55 секунд, що майже на 6 хвилин більше за олімпійський рекорд. Однак спортсмен вважає, що його місія на олімпійських іграх не зводиться до простого завоювання медалей.
«Значно важливіші для мене люди Південного Судану. Вони так багато боролися, тому, якщо я можу досягнути чогось, я це зроблю, - розповів Ґуор газеті The Daily Telegraph, - Саме тому щоранку я прокидаюсь, одягаю свої кросівки і тренуюсь».
Джерело: Українська служба DW
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
