Важка турнірна ситуація спонукає нашу команду битися в Ужгороді наче в останнє. По-іншому й бути не може. Адже, результат цього матчу може стати визначальним у подальшій долі нашої команди. Та й всі пам’ятаємо про борг, який сповна слід віддати маріупольцям за не зарахований паном Є.Арановським гол зі штрафного в виконанні Олега Міщенка.
Якщо проаналізувати турнірну таблицю, то «Іллічівець» може себе почувати безпечно на 6-й сходинці. В боротьбі за єврокубки маріупольцям з відставанням у 7 очок конкурувати з одеським «Чорноморцем» буде важко. Так що команда знаходиться в такій собі комфортній «золотій середині», на відміну від нас. Практично кожен поєдинок для нас дуже важливий, та й слід, щоб найближчі конкуренти спіткнулися в найближчих матчах.
Всім відомо, що «Іллічівець» – одна з найперспективніших команд УПЛ. Ні для кого не секрет, що команда переважно комплектується молодими, але дуже кваліфікованими виконавцями донецького «Шахтаря», які по ряду причин поки не можуть скласти конкуренцію основним футболістам донецького гранду. Імпонує бажання керівництва «Іллічівця» запрошувати суто українських виконавців. Ну, й звичайно, не забуваємо про постать тренера команди. Микола Павлов – спеціаліст, який неодноразово доводив свої високі професійні якості, наставник, який полюбляє виховувати та працювати з перспективною молоддю.
Історія «Іллічівця».
Назви команди: 1936–1937: Завод ім. Ілліча; 1938–1948: «Сталь»; 1949–1958: «Металург»; 1959–1960: «Авангард»; 1961–1964: «Азовсталь»; 1966–1970: «Азовець»; 1971–1973; «Металург»; 1974–1975: «Локомотив»; 1976–1992: «Новатор»; 1992–1996: «Азовець»; 1996–2002: «Металург»; 17 грудня 2002—дотепер: «Іллічівець».
В 1936 році на маріупольському заводі ім. Ілліча була створена футбольна команда, яка 18.07.1936 провела свій перший офіційний матч у 1/64 фіналі Кубка СРСР (програв 0:5 з криворізьким Динамо). У 1938 році клуб отримав назву «Сталь».
У 1960 році команда «Авангард» (Жданов) об'єдналася з командою «Шахтар» (Рутченкове — зараз район міста Донецька), створивши команду «Азовсталь» (Жданов). Протягом 60-х років клуб виступав в класі «Б» і другій групі класу «А», а в наступні десятиліття в українській зоні другої ліги.
Перший чемпіонат незалежної України у 1992 році «Азовець» провів у першій лізі, але зайняв 11 місце і вилетів у другу лігу, де впродовж наступних двох сезонів був її середняком. У п'ятому національному чемпіонаті 1995 \ 96 рр.. "Азовець" Маріуполь (з другого кола - "Металург"), до складу якого увійшли основні гравці луганського "Динамо" і кращий футболіст Європи - 86 Ігор Бєланов, впевнено виграв "золото" другої ліги. Маріупольська команда, разом з набуттям статусу футбольного клубу, завоювала і право виходу в першу лігу. У шостому чемпіонаті першої ліги "Металург" стартував вдало, команда на рівних грала з старожилами в підсумку стала третьою. Згідно рішення конференції ПФЛ, "Металург" (Маріуполь) став учасниками сьомого турніру команд вищого дивізіону України.
У чемпіонаті 1997-98 рр.. маріупольці на протязі всього турніру вели вперту боротьбу за збереження прописки у вищій лізі і домоглися цього. Наставник команди Микола Павлов прийняв керівництво команди 26 липня 1997 року, замінивши на цій посаді Юрія Погребняка . З сезону 1997/98 по сезон 2004/2005 успіхи тодішнього «Металурга» пов’язані з іменем нинішнього наставника команди Миколи Павлова. Під його орудою «Металург» стала міцним середнячком вищого дивізіону. У міжсезоння, 17 грудня 2002 року (сезон 2002/2003), рішенням ПФЛ, була затверджено прохання керівництва маріупольського клубу про перейменування команди. З "Металурга", вона стала "Іллічівцем". на честь генерального спонсора - ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча.
За підсумками 13-го чемпіонату України "Іллічівець" став п'ятими представником України, що отримав в результаті щасливому жеребкування додаткове місце в розіграші Кубка УЄФА 2004-05 років. У цьому році "Іллічівець" дебютував у кубку УЄФА. Підсумки проведених чотирьох ігор в Європі такі: дві перемоги над вірменським "Бананцем", одна нічия і одна поразка від віденської "Аустрії".
Сезон 2005/06 – 06/07 команду тренує нинішній офіційний тренер Іван Балан. За підсумками цього сезону команда вилетіла до першої ліги. 16-й чемпіонат України на тренерський місток команди приходить досвідчений Семен Альтман 2007/08. В першій лізі маріупольці достроково здобули путівку до вищої ліги.
З того часу «Іллічівець» постійно виступає на найвищому рівні вітчизняного футболу.
На тренерському містку команди доволі часто відбувалися ротації: один-одного змінювали Олег Іщенко (2008), Ілля Близнюк (2008-2010), Валерій Яремченко (2010-2011), Ігор Леонов (2011-2012), Микола Павлов (з 2012 до нині).
Історія зустрічей
В цілому, в рамках чемпіонатів України команди зустрічалися між собою 13-ть разів. Цікаво, що і маріупольську команду можна назвати незручним суперником для закарпатців. До прикладу, в рамках елітного дивізіону (а це 8 поєдинків), ми перемогли лише одного разу ( сезон 2004/2005 рр.). Більше того, в гостях закарпатці програли всі чотири поєдинки з ганебною різницею забитих/пропущених 0:11. Натомість, дещо «рятує» нашу статистику два поєдинки на зорі незалежності українського футболу. В скороченому сезоні 1992 року, ужгородське «Закарпаття» в рамках експериментальної першої ліги двічі перемагало команду з Маріуполя – 3:2 і 2:1. Зрозуміло, що ніякого «Іллічівця», і навіть «Металурга» тоді ще не існувало. Команда на початку сезону йменувалася «Новатор», закінчувала турнір під назвою «Азовець»
13 матчів: 3 перемоги закарпатців, 2 нічиї, 8 поразок. 23:12 (+11) на користь маріупольців
По сезонам:
1992 ( тут і далі – перша гра у Маріуполі) : 1:2, 3:2
1996/1997: 3:2, 2:3
Після цього сезону команди зустрічалися лише в еліті
2001/2002: 3:0, 1:1
2004/2005: 3:0, 1:0
2005/2006: 2:0, 1:1
2009/2010: 1:0, 0:1
2012/2013: 2:0,
Статистичні дані останнього матчу суперників
25 серпня..Стадіон «Іллічівець» м. Маріуполь
Глядачів – 7500
7-й тур
"Іллічівець" (Маріуполь) - "Говерла" (Ужгород) – 2:0
Голи: Гречишкін 59, Федотов 85
"Іллічівець": Худжамов, Ярошенко (Яворський 90 +3), Федотов, Гречишкін, Кравченко (Кожанов 76), Іщенко, Чижов, Путівцев, Окріашвілі, Бутко, Таргамадзе
"Говерла": Бабенко, Допілка, Щедраков, Райчевіч, Трухін, Макаренко, Едігарян (Балафас 60), Міщенко (Ситник 80), Микуляк (Ле Таллек 65), Малішіч, Одонкор
Попередження: Райчевіч 15, Микуляк 16, Малішіч 90+3
Головний арбітр: Євген Арановський (Київ)
Асистенти: Ростислав Пузанський (Львів), Максим Чертоляс (Херсон)
Феміда
Арбітр – Андрій Кузьмін (Миколаїв)
Асистенти арбітра – Ярослав Трехліб (Дніпропетровськ), Максим Чертоляс (Херсон);
Додаткові асистенти арбітра – Юрій Фощій (Черкаси), Віталій Дяденко (Кіровоград);
Резервний арбітр – Ростислав Пузанський (Львів);
Інспектор ФФУ – Ігор Ярменчук (Київ);
Делегат ФФУ – Борис Гореліков (Чернівці)
Інформаційний відділ ФК "Говерла"
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
