Європейські та провідні українські університети відлік власної історії ведуть з часу започаткування у своєму регіоні перших освітніх ініціатив, що й зробили можливим у майбутньому розвиток вищої освіти, стали її корінням. Натомість Ужгородський національний університет до цього часу нехтував такою загальноприйнятою практикою та починав свій відлік від сучасних урядових постанов, незважаючи на поважну історію розвитку освіти на Закарпатті. Виправити ситуацію мають на меті історики та керівництво національного університету. З цією метою вже цього року в УжНУ готуються масштабно відзначати 400-ту річницю витоків вищої освіти на Закарпатті.
За словами ректора УжНУ, доктора технічних наук, професора Федора Ващука, це позитивна ініціатива, адже дає змогу масштабніше подивитися на роль університету та освіти загалом, а також віддати належну шану тим, хто розвивав освітню галузь краю.
Цю думку обговорили під час засідання Вченої ради Ужгородського національного університету.
В.о. декана історичного факультету доцент Володимир Фенич озвучив основні етапи започаткування та розвитку вищої освіти на Закарпатті:
1 етап Колегіум отців-єзуїтів у Гуменному (1613-1646)
2 етап Колегіум отців-єзуїтів в Ужгороді (1646-1773)
3 етап Ужгородська королівська католицька вища гімназія (1773-1920)
4 етап Ужгородська державна реальна руська гімназія (1920-1945)
5 етап Ужгородський державний університет (1945-2000)
6 етап Ужгородський національний університет (від 2000 р.)
Задовго до виникнення перших класичних університетів в Україні – Харкові (1805), Києві (1834), Одесі (1865) та Че рнівцях (1875), школи вищого типу, засновані переважно монахами домініканського та єзуїтського орденів, існували раніше. Як твердять історики, в кінці XVI – на початку XVII ст. в Центрально-Східній Європі існувало близько десяти освітньо-місіонерських колегій (суч. коледжів, вищих гімназій).
Чільне місце серед перших вищих навчальних закладів (шкіл/академій/колегій) зайняли Острозька школа/академія (1576), Гуменнська колегія (1613) (від 1646 – Ужгородська), Києво-Могилянська колегія (1632) та Львівська колегія (1661). Якщо сучасні національні університети в Острозі, Києві та у Львові правомірно виводять свою передісторію від тих шкіл/академій/колегій, то лише національний університет в Ужгороді скромно обмежив свій лік від 1945 р. Та ще й не від справжньої дати його народження – 19 липня, а від радянсько-комуністичної прописки в Києві 18 жовтня 1945 р.
За аналогією до інших провідних вишів в Острозі, Києві та у Львові, вважаю давно назрів час і нам переглянути своє ставлення до історичних витоків вищої освіти в Закарпатті, довершеним вінцем якого є Ужгородський національний університет. Цього вимагають від нас не лише географічне розташування в центрі Європи, куди Україна невпинно рухається усі роки своєї незалежності, але й встановлення історичної справедливості. Тим більше, що витоки вищої освіти в Закарпатті тісно пов’язані з однією із знаних у Центрально-Східній Європі родин – неаполітанськими графами Другетами, перші згадки про яких відносяться до 1267 р., а їх поява в Ужгороді та околицях – 1322 р.
Якщо три найстаріші національні університети в Україні – Острозька академія, Києво-Могилянська академія та Львівський імені Івана Франка – ведуть свою історію відповідно від 1576, 1616 та 1661 рр., то за аналогією літочислення Ужгородського університету можна виводити від 1613 р.
Указом Президента України 19 жовтня 2000 р. до свого 55-річчя УжДУ було надано статус «національного» і змінено на Ужгородський національний університет. Подібно до Львівського національного університету ім. Івана Франка, котрий виводить свою історію чомусь не від комуністичного Указу Президії Верховної Ради УРСР від 8 січня 1940 р., а від 20 січня 1661 р., змінивши за весь час кілька разів свою назву і еволюціонувавши від єзуїтської колегії (гімназії) до національного університету, є всі підстави переглянути своє ставлення до радянської дати 18 жовтня 1945 р.
«Комуністично-радянська дата є лише одним із етапів в історії вищого навчального закладу в Ужгороді, витоки якого сягають далекого 1613 р. Принаймні для того, щоб 23 листопада 2013 р. можна було відзначити 400-ліття історії вищої освіти в Закарпатті, кульмінаційним завершенням якої стало відкриття 19 липня 1945 р. Закарпато-Українського Університету в Ужгороді, є всі історико-правові аргументи. Якщо всі державні університети стали наступниками тих навчальних закладів (шкіл, колегій, гімназій, академій), які колись існували в тому місті, де їх відкривав радянський уряд, і приміщеннями яких вони почали користуватися на правах власників, а сучасні національні університети стали правонаступниками своїх радянських предків, вважаю, що сучасний національний університет в давньому європейському місті Ужгород має достатньо підстав виводити свою передісторію від першої вищої школи – колегіуму Другетів, заснованого 1613 р. в Гуменному і перенесеного 1646 р. до Ужгорода», - переконаний Володимир Фенич.
Вчена рада УжНУ одноголосно схвалила новий підхід до відзначення річниці університетської освіти, запропонований керівництвом вишу.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
