Під час робочого візиту у рамках міжнародного проекту TEMPUS«INNOLAB» науковці УжНУ відвідали Таллінський технічний університет. За тиждень робочого візиту науковці УжНУ повернулися з Естонії не лише з корисними напрацюваннями у рамках проекту, а й неймовірними враженнями й особистими відкриттями.
Метою проекту TEMPUS«INNOLAB» є створення п’яти пілотних інноваційних лабораторій у країнах потстрадянського простору. Серед партнерів з України – Києво-Могилянська академія і Харківський політехнічний інститут. УжНУ є координатором проекту серед українських вузів.
Основна ідея TEMPUS«INNOLAB» – це залучення бізнесу, підприємницьких структур до співпраці з університетами саме з метою стимулювання інновацій. «Це не абстраговане дослідження, розробка, а відповідність практичним потребам. Крім власне дослідників, до цієї роботи залучають студентство. Ідея така: дослідник формує свою робочу групу разом зі студентами і фактично вони можуть займатися конкретною комерціалізацією, розробкою продукту, у якому є потреба», - пояснює Тетяна Бутурлакіна, доцент кафедри фінансів і банківської справи УжНУ, яка спільно з професором Світланою Славою-Продан відвідала Таллінський технічний університет.
Робочий візит приніс чимало вражень у рамках проекту, адже університет в Естонії має хороший досвід, багаторічну співпрацю з інноваційними підприємствами. Важливо, що ця діяльність активно підтримується і фінансується на національному рівні країни. Уряд підтримує, створює умови для розвитку, але не бере на себе відповідальність. Університети і підприємці відносно самостійно працюють, однак уряд забезпечує законодавчу стабільність й крім того, фінансові важелі підтримки. Уряд бачить віддачу у перспективі, а вона у кілька разів перевищує першопочаткову інвестицію. Це елементарно насправді, і ці методи успішно діють в Естонії, розповідає доцент кафедри фінансів і банківської справи УжНУ.
Країна наразі є однією з найбільш розвинених у Європі. І саме завдяки інвестиціям в інтелектуальний капітал їй вдалося витримати другу хвилю економічної кризи.
Естонці відповідальні, кожен з них переконаний, що працювати потрібно понад норму, бо лише тоді Естонія буде розвиватися. Нам теж треба вчитися і формувати в собі відповідальність за свою країну, за її розвиток. Зрозуміло, що в країні також є свої проблеми: високий рівень безробіття, відтік молодих «мізків». Однак молодь повертається, це теж прояв патріотизму», - вважає Тетяна Бутурлакіна.
Програмне забезпечення Skype, яке сьогодні перетворилося у міжнародного оператора голосового зв’язку, також розпочиналося з невеличкого офісу в Талліні.
Академічна освіта не має бути відірваною від прикладної, емпіричної частини. Це двосторонній зв’язок, важлива співпраця. Існують організаційні структури в рамках діяльності університету, які називаються відділами трансферу знань. Менеджери, які там працюють, займаються залученням потенційних підприємців до співпраці. Вони повинні пояснити людям необхідність співпраці з університетом, щоб подолати той скепсис, який існує в кожному суспільстві.
«На жаль, в сучасній Україні цього поки немає. Тому досвід Таллінського університету був надзвичайно важливим, показовим. Ми побачили, як реально й ефективно працюють ці речі, - розповідає Тетяна Бутурлакіна. - Моє особисті спостереження, що більшість успішних дослідників, які працюють з грантами, мають досвід роботи в бізнесі, міжнародний досвід, володіють трьома мовами: естонська, російська, англійська. Для перспективи роботи вивчають і фінську. Молодь робить максимум для своєї країни і мені дуже імпонує, що вони відкриті для співпраці, готові до обміну знаннями».
Основне правилоекономіки полягає в тому, що вона має бути розумною. Обмін, відкритість у науці є тим золотим правилом, це породжує якісно новий рівень знань, переконані учасники делегації УжНУ. А Таллінський технічний інститут – чергове підтвердження цієї гіпотези.
Наталія Каралкіна, студентка відділення журналістики УжНУ
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
