Середнянський замок (Средненський замок) - замок, розташований у селищі міського типу Середнє Ужгородського району. Середнянський замок утворює одна чотирикутна башня-донжон (18,6 м × 16,5 м), висота якої сягає 20 м, а товщина стін - 2,6 м. Заснований орденом тамплієрів ще в XII столітті. Вони використовували замок як митний пост, а часом як місце стояння невеликих гарнізонів війська. Це єдиний замок Закарпаття, в якому в незакінченому вигляді збереглися риси романського стилю. Зараз він хоча по праву і вважається однією з головних визначних пам'яток Закарпаття, перебуває в жалюгідному стані недоглянутої руїни.
У Середньовіччі тамплієри отримали право на торгівлю солотвинської сіллю. "Соляний шлях" з Підкарпатських копалень в Європу проходив через Закарпаття. Тамплієри швидко зводять вздовж всього соляного шляху ряд укріплень, які використовувались як митні пости, а при необхідності і як пункти дислокації невеликих військових гарнізонів, що оберігали той соляний шлях. Одне з таких укріплень збереглося в Середньому. Власне період зведення Середнянської замку ченцями Ордена тамплієрів відносять до XII століття ст.
1312 після ліквідації ордену тамплієрів Середнянський замок перейшов у власність ченців ЧСВВ. Павла. Вони вв'язалися в затяжні чвари за угорську корону. Після придушення королівської опозиції угорська корона конфіскувала їх володіння і передала більш лояльним власникам.
Так, 1320 році свою владу над краєм закріпила угорська корона, і землі поділено угорським королем Карлом І Робертом між Другетам, дожам, Дебрецен і іншим угорським шляхетським родам, які, втім тривалий час не пріпіяли міжусобні сутички за окремі володіння.
Саме друга половина XIV - початок ХV століття став періодом боротьби між магнатами Другетам і родом Палочі з Середнянський замок, який завершився на користь останніх.
У 1526 році в битві під Могачем турки громлять угорське військо і разом з королем гине останній представник роду Палочі по чоловічій лінії. Середнє і замок переходять до роду Добо. Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноградарство виноробство в Середньому. Зокрема, син Іштвана Добо з компаньйонами силами полонених турків розширює і поглиблює винні підвали. Їх загальна протяжність досягає 4 кілометрів. Про ті часи зараз нагадує викарбувана на камені 550 років тому табличка, знаходиться в підвалах, використовуваних нині місцевий винзавод "Леанка". Поряд знаходиться свіжа табличка - дерев'яна дошка, на якій вирізаний переклад старого тексту: "видовбано стараннями знатних братів спадкоємців і власників замку в Середньому Франциска Стефана і Домініка Добо з Рускои. (Підвал) зміцнили бійницями і ровом. Року Христового тисячі п'ятсот п'ятдесят сьомого".
Протягом XVII-XVIII століть Середнянський замок ще не раз міняв своїх володарів під час численних австро-турецьких та австро-угорських воєн. У цих війнах замок поступово руйнувався, ремонтні роботи ніхто не проводив, оскільки архаїчна кам'яна будівля вже не відповідало стилю життя дворян того часу.
Відчутного удару замку було завдано під час антигабсбурзького руху угорських дворян під керівництвом Ференца II Ракоці у 1703-1711 роках, після чого замок, який з навколишньою територією, як і весь край, пішов в Габсбургів, більше не відновлювався.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
