Про те, чому з’являються кордони, наскільки їх потребують люди, а також про власні дослідження в галузі лімалогії викладачам і студентам УжНУ розповів Володимир Колосов, доктор географічних наук, професор, Президент Всесвітнього географічного союзу, завідувач Центру геополітичних досліджень Інституту географії Академії наук Російської Федерації. Лекцію на тему «Границы в жизни общества естественная потребность или «оси зла» відомий науковець прочитав в Інституті економіки і міжнародних відносин.
Володимир Колосов приїхав на Закарпаття з робочою поїздкою. Почесного гостя привітав директор Інституту економіки і міжнародних відносин Микола Палінчак, який подякував за організацію зустрічі директорові Інституту транскордонного співробітництва, Послові Сергієві Устичу.
Президент Всесвітнього географічного союзу вважає Закарпаття унікальним краєм на карті через спільність його кордонів з чотирма країнами. Лекцію для студентів і викладачів УжНУ Володимир Колосов розпочав із розповіді про лімалогію - галузь науки, яка займається дослідженнями кордонів, і наразі бурхливо розвивається в усьому світі. Значну роль у її розвитку відіграють географи, соціологи, політологи, історики, економісти.
Сьогодні у світі налічується 22 тисячі сухопутних кордонів, які втілені у різного роду бар’єрах і перепонах: колючих дротах, стінах. Кожні п’ять років кордонів стає удвічі більше. Найголовнішим є процес розуміння кордонів людською свідомістю. Концепція мобільних кордонів пов’язана з міграціями.
Науковець переконаний, що для різних суб’єктів кордони мають різний ступінь бар’єрності. Кордони виникають з двох причин: по-перше, з потреби безпеки і, по друге, з потреб контролю над територією.
Володимир Колосов розповідає і про кордони нації, завдяки яким держава формує власну ідентичність. Вони визначаються соціальною практикою і політичним процесом. Цікавим для лімалогії як науки дослідник вважає розмежування територій прапорами, кварталами, вулицями тощо. На підтвердження тези він наводив чимало прикладів із власних спостережень.
Чимало пояснюють і результати міжнародного проекту, які також науковець продемонстрував в УжНУ. Для отримання результатів загальної картини було опитано 10 тисяч студентів третього курсу. На запитання, у яких країнах ви хотіли би чи не хотіли би жити студенти відповіли наступним чином. Найбільше охочих до життя у країнах Європи - Франції, Італії, Німеччині, Великобританії, Чехії, а найменше – у мусульманських, африканських країнах. Не зовсім лідерські позиції займають США і Росія.
Президент Всесвітнього географічного союзу вважає, що молодь сприймає Європу як своєрідний острів благополуччя. З одного боку, це наслідки процесів соціалізації, коли навіть у шкільних підручниках Європу змальовують у рожевих тонах.
Інше опитування полягало у тому, куди молодь відносить пострадянські країни – потрібно було самостійно намалювати карту кордонів. Отож, Україну і Білорусію віднесли до Європи, на відміну від Росії. Володимир Колосов вважає, що на результати вплинуло 10-літнє правління Володимира Путіна, коли робився значний акцент на автономності.
На завдання назвати регіон світу, з яким себе асоціюють, більшість відповіла, що з Росією. На другому місці Європа, потім – Євразія і після цього – Азія.
Щодо питання подвійного громадянства, яке актуальне для Закарпаття, то в ньому чимало протиріч. Володимир Колосов відповідає, що коли між сусідами є рівноправність, приблизно однаковий рівень ВВП, то про громадянство можна домовитися. Однак, коли одна держава бідніша за іншу, то вона ризикує втратити громадян.
На запитання, чи можливо сьогодні прожити без кордонів, науковець відповідає що ні. Для регулювання процесів, забезпечення потреб кордони однозначно потрібні. Відтак, Президент Всесвітнього географічного союзу переконаний, що нові країни, як і нові кордони, з’являтимуться й надалі.
Наталія Каралкіна, студентка відділення журналістики УжНУ
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
