Щороку в Україні помирає близько двох тисяч осіб від зловживання наркотиків. Це – за офіційною статистикою. За неофіційними даними, цифра у рази більша, адже лише близько 10% наркоманів звертаються по допомогу в спеціалізовані заклади.
Про небезпечність наркотиків знають усі, однак це не стає на заваді поповненню рядів наркотично залежних осіб в Україні. На жаль, нині наша держава посідає провідне місце в Європі за рівнем розпов-сюдження наркотиків і поширення серед наркоманів ВІЛ-інфекції.
Ще в 1987 році Генеральна Асамблея ООН встановила відзначати Міжнародний день боротьби зі злов-живанням наркотиками й їх незаконним розповсюдженням 26 червня. З 1991-го Україна офіційно долучилася до відзначення цієї дати.
Уберегти молодь від «дурману»
Незважаючи на боротьбу з цим явищем, нині мова про його повне подолання навіть не стоїть. Це, без сумніву, дуже прибутковий бізнес, завдяки якому одиниці стають мільйонерами, а тисячі гинуть. Хоча щоденна робота в напрямку протидії розповсюдженню наркотиків ведеться, так само як і профілактика можливого їхнього вживання.
Як розповів кореспондентові «Закарпатки» т.в.о. начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України у Закарпатській області полковник Віктор Заплітний, на сьогодні начальник обласної міліції генерал-майор Василь Варцаба дав вказівку перекрити всі можливі канали надходження наркотичних засобів до неповнолітніх. Уже нині співробітники ВБНОН запланували та проводять виїзди у табори й інші установи, де відпочивають неповнолітні, з метою проведення профілактичних заходів.
– Що ж до показників, то протягом цього року розкрили 190 наркозлочинів. Зокрема, встановили 96 фактів зберігання наркотиків, виявили 12 наркопритонів, у двох випадках припинили діяльність із виробницт-ва прекурсорів, – відзначив В. Заплітний. – Нині триває спецоперація «Мак-2013», у рамках якої проводять обльоти територій районів краю з метою виявлення незаконних посівів та їх знешкодження.
Водночас Віктор Заплітний зауважує, що цього року зменшився показник затриманих, оскільки, відповідно до норм нового КПК, до багатьох із тих, яких затримала міліція, згодом рішенням суду засто-сували запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Тому цього року взяли під варту тільки 5 осіб (за аналогічний період 2012-го – 28).
– Коли ж ми бачимо, що людина вже кілька разів потрапляла в поле зору правоохоронців, то виходимо з клопотанням про обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. У такому випадку і прокуратура, і суд ідуть нам назустріч, – каже В. Заплітний. – Основні зусилля кинуті на виявлення наркозбувачів, а не споживачів. Наркотична залежність – це хвороба, яку краще упереджувати.
Краще не починати
Нині в обласному наркологічному диспансері перебувають 102 особи з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин, а ще 202 особи лікуються та проходять реабілітацію. Єдине, що має радувати, так це той факт, що неповнолітніх серед цих груп хворих нема.
Хто ж ці люди, котрі ховаються за цифрами статистики? «Закарпатка» поцікавилася у головного лікаря Закарпатського обласного наркодиспансеру Василя Кручаниці, чи має сучасна наркоманія яскраво окреслений майновий, віковий чи інший ценз.
– Ні з тим, ні з іншим проблема наркозалежності на сьогодні не пов’язана. Фактори ризику скоріше залежать від індивідуальних особливостей особистості. Умовно можна виділити наступні групи факторів, які сприяють розвитку наркозалежності: моральна незрілість (негативне ставлення до навчання, відсутність соціально узгодженої активності, захоплень і духовних запитів), несприятливе мікросередовище (неповна сім’я, сильна зайнятість батьків), індивідуально-біологічні особливості (спадкова обтяженість у відношенні психологічних захворювань і алкоголізму, важкі соматичні захворювання у ранньому дитинстві), індивідуально-психологічні особливості, нервово-психічні аномалії особи (низький опір емоційному навантаженню, схильність до ризикованої поведінки) тощо.
– Чи реально нині говорити про позбавлення від наркозалежності?
– Це питання є дуже частим. Наркозалежність – не нежить, що можна вилікувати й забути. Будь-яка залежність – це хронічне захворювання, яке може рецидивувати. Мета лікування – досягти ремісії та якісно змінити життя залежного. Тривалість ремісії залежить від мотивації пацієнта до змін у власному житті. Вона може тривати понад 10 років.
– Серед молоді поширена думка, що вживання легких наркотиків (куріння марихуани, приміром) не призводить до звикання. Чи так це насправді?
– Так, такий міф існує. Переважно завдяки тому, що існують субкультури, які культивують цей міф. Але не треба забувати, що нашій культурі вживання будь-яких наркотичних речовин не притаманне. Стан, який викликають психоактивні речовини, називається «розлади психіки та поведінки». Це добре чи погано? Марихуана – не виключення. Ймовірно, хтось зміг покурити й забути, але більшість із тих, які допускають для себе такого роду «добровільне одурманення», продовжують пошуки в цьому напрямку й серед інших речовин. Як швидко розвинеться залежність, чи виникнуть зворотні або незворотні ускладнення навіть від одноразового вживання наркотика, залежить виключно від індивідуальних особливостей. Людська психіка – дуже вразлива, а ігри із «розширенням свідомості» – небезпечні. Ризик не лише в тому, що наркотик може нашкодити здоров’ю, а й у тому, що людина, яка допускає для себе його вживання, вже інакша! Треба якось знайти, придбати і застосувати, ще пам’ятаючи, що все це поза законом.
Час, що витрачається на подібні речі, міг би бути використаний на хобі, спорт, подорожі! Це просто втрачені можливості. Де шукати задоволення – в наркотику чи у власних досягненнях? На це питання для себе має відповісти молода людина, а не на те, чи добре вживати наркотик, – резюмує В. Кручаниця.
На жаль, чи не щодня, якщо вірити статистиці, лави наркозалежних в Україні поповнюються. Змінити ситуацію виключно за допомогою правоохоронців або лікарів неможливо, адже вони, фактично, вже борються з наслідками, що виникають через бажання людей спробувати щось нове, додати до свого життя гострих відчуттів. Однак, як свідчить практика, здебільшого це захоплення призводить до трагічних наслідків. А тому кожна людина, яка стикається з наркотиками, має собі поставити питання, чого ж вона хоче досягти в житті – успіху чи тимчасового кайфу?..
Віктор ЛАЗОРИК, "Закарпатська правда"