Іван Різак повернувся на малу батьківщину після семи років розлуки. Чому так сталося і кому це було вигідно ми ще про це розкажемо. Аде передмова до епілогу (!!!!!!) завжди цікавіша за передмову, а інколи і зміст. Поживемо, побачимо. Про перші зустрічі Івана Михайловича ми вже розповідали.
Не було простим і налагодження побуту. Тим більше, що від дечого можна було просто в обморок впасти. Але ніхто не падав. Тим більше, що про більшість "новин" знали заздалегідь. Найперші враження від квартири, в якій ці роки ніхто ні разу не побував. Роботи по наведенню порядку очолив син Олексій. Чистив, мив, замовляв бригади сантехніків, які по кілька разів підключали батареї. Батьки за ним не встигали.....
Наступним етапом був гараж, де Іван Михайлович в свій час обладнав спортивну кімнату. Розмістив там бігову доріжку, боксерську грушу, боксерські рукавички, дещо для занять єдиноборствами, штанги, гантельні набори, велосипед, стінка для качання пресу. Навіть сучасний кардіограф... Коли господарі зайшли в гараж, то не здивувалися: він був абсолютно порожній. Ніхто з сусідів і не бачив, і не чув, коли його грабували і на інший ключ закрили.
Про історію виключення Івана Різака з партії, яку він колись багато років очолював ми вже писали. Як і про пограбування офісу, компютерної техніки, цілої телестудії, яка так і не вийшла в ефір, меблів... Це вже історія. Дивно, що все це проходило в той час, коли Іван Михайлович ще боровся за справедливість в судах. Так от, Іван Михайлович ні тоді, ні зараз не захотів комусь виставляти претензії, хоча саме під його слово люди допомагали створювати умови для роботи в сучасному європейському стилі.
Мова йшла про інше. В тому офісі залишились особисті речі екс-губернатора, ціла низка відомчих і релігійних нагород, відеотека і сотні фото, в тому числі з різних заходів з участю сина Олексія. Нікого не можна було знайти і до цих пір доля цих речей невідома. Їхня цінність лише як сімейних реліквій. І це не віддали.
З транспортом зовсім незрозуміла історія. Коли екс-губернатор сидів в СІЗО, його повідомили, що машину зупинили(а це був арендований мерседес), жінку і сина залишили на дорозі , а машину забрали. Ні арендатор, ні ті, що забрали машину так і не пояснили і не вийшли не звязок... Зовсім незрозумілою історія залишилась і з сімейною машиною, яку Різак залишив на зберігання одному з колег-товаришів. До цих пір ніхто також не вийшов на звязок. Не хочеться вірити в непорядність. Страх перед кимось не дає глянути у вічі екс-губернатору. А може ми помиляємося. Може там совісті не залишилось, як у тих, що журналістські вигадки перетворювали в кримінальні справи проти Різака і його соратників.
Ніхто ніколи не може дорікнути Різаку меркантильністю. Не опускається в свій найважчий час до цього і екс-губернатор. Моральна планка в нього все життя настільки висока, що його друзям-опонентам рости і рости. Тим більше, що до деяких друзів питання залишаються відкритими дотепер. Але відповідати вони будуть вони тільки перед Богом, бо Різак і так не стане таким як дехто з них незалежно від їх достатку
Він це довів і не раз. Тому ми і віримо йому, коли він каже: За невинну дитину- сина Олексія- відповідять всі, хто до цього причетний. Може хоч у цьому більшість друзів пересилить страх і підставить плече людині, яка так багато зробила і для них конкретно, а не тільки для рідного краю.
СВІТОГЛЯД
ОЛЕКСІЙ! ТИ З НАМИ!ЛЮБИМО!ПАМЯТАЄМО! НЕ ЗДАЄМСЯ! ГОРДИМОСЯ ТОБОЮ, ДРУЖЕ І СИНУ!
ВІЧНАЯ ТОБІ ПАМЯТЬ!
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
