В цьому епізоді Олексій Різак не випадково приймає поздоровлення від усієї команди і
наші компліменти...
Подивіться уважно, дорогі друзі, як зіграв в цьому епізоді півзахисник Олексій
Різак. Юнацька збірна України вже втратила м’яч і треба повертатися назад... Та
Олексій самовідданно кидається під удар захисника, відбирає м’яч, обігрує
суперника, зміщається до воріт і може забивати в ближній кут... Та ні! Інтереси
команди понад усе. Встигає побачити в центрі нападника Романа Зозулю і віддає йому
пас. Роман забиває в пусті ворота і біжить вітати Олексія Різака, який явно не
«пожаднічав». Проявив свої кращі якості: і боровся за м’яч до кінця, і технічно
обіграв захисника, і командні інтереси поставив вище власних амбіцій. Це оцінили всі
гравці збірної України, які разом з автором гола побігли вітати Олексія.... Цікаво,
чи подумав в той момент Олексій, що одна бабуся в нього з Гомельської області республіки Білорусь.
P.S. Це відбувалося на стадіоні «Авангард» в Ужгороді в листопаді 2004 року, де дві
товариські зустрічі провели збірні України та Білорусії (1989 р.н). Тоді в обох
перемогли юні українці, які вже зараз практично всі грають в основних складах
Премєр-ліги України, а Роман Зозуля став одним з кращих нападників збірної України,
«Динамо» та «Дніпра».
Р.Р.S. Через репресії батька не зможе продовжити футбольну кар’єру талановитий
вихованець закарпатського футболу Олексій Різак, а в листопаді 2012 року його буде
жорстоко вбито...Вічная пам'ять Тобі, Олексію! Пам’ятаємо! Любимо!
Захоплюємося! Сумуємо!