У цій статті кореспондент газети «Сегодня» ділитися враженнями від Ужгородського циганського табору в мікрорайоні "Радванка".
У таборі нас відразу оточила юрба напівголих , замурзаних , але усміхнених малят. Кілограм м'ятних льодяників ( не з порожніми ж руками до циганів ) розійшовся з блискавичною швидкістю. Але ніхто навіть не намагався клянчити гроші або потягнути гаманець - гостей у таборі привчають поважати з малих років. Іграшок у діток майже немає , хіба що зі звалища. Замість ляльок граються пляшками , деревинками , та й у калюжі посидіти голою попою - теж розвага. Одяг , переважно , обноски часів « маминого дитинства» , зате у дівчаток з ранніх років є золоті сережки , як правило , подарунок від бабусі.
В Ужгороді існує школа спеціально для циганських діточок , але , як правило , вони вже після другого класу навчання кидають. За статистикою , на 100 циган тільки двоє мають неповну середню освіту ( 9 класів). І тільки один ром у всьому Закарпатті має диплом про закінчення вузу. Щоб підзаробити , батьки відправляють дітей у місто просити милостиню , у кого гарні голоси - співати на вулицях. Дівчатка , що поменше , няньчать молодших , а досягнувши статевої зрілості , вже в 13-14 років виходять заміж. Для циганки мати п'ятеро дітей у 25 років - норма.
Циган в Ужгороді не шанують ні місцеві жителі , ні влади. Так , мер Ужгорода Віктор Погорєлов , заявив « Сегодня» , що в місті через присутність циган « утворився справжній бардак ». «За два минулі роки вони вкрали 450 люків та зливних решіток заради того , щоб порізати на метал. На вулицях - сила-силенна жебраків , і якщо їм не дати грошей , вони можуть плюнути вам в обличчя ».
За словами Погорєлова , на рахунку у циган 60 % дрібних крадіжок. «Вони не хочуть ні вчитися , ні працювати , велика частина з них не вміє ні читати , ні писати » , - обурюється Віктор Володимирович.
За словами мера , кількість ромів , хворих на туберкульоз , становить 15 % , а серед дітей - 60% туберкульозників є циганами . Також саме вони - основні рознощики кору , гепатиту і менінгіту
.«Вони самовільно оселилися навколо дамби , і якщо відбудеться черговий паводок на річці Уж , їх поселення змиє водою » , - додає Погорєлов. Після паводку в 2002 році постраждалим від стихії дали житло в сорокаквартірном будинку на вулиці Прикордонної . «Але через деякий час половина ромів продали свої квартири , і перейшли на Радванку , а інші перетворили своє житло в свинарник » , - додає Погорєлов.
«Ми повинні змінити закон і не давати допомогу багатодітним сім'ям , які за шістьох дітей отримують близько 20 тисяч гривень , а то й більше. Вони ж на це живуть! Ви питаєте , куди їм діватися ? Нехай в гори йдуть! В Ужгороді близько 15 баронів , і ніхто не може навести з ними порядок » , - каже ужгородський градоначальник.
Журналіст Людмила Орос - одна з небагатьох мешканок Ужгорода , яка водить дружбу з циганами . «Я люблю і поважаю цей народ , мені їх до болю шкода » , - говорить вона. За її словами , серед циган немає агресивних людей , майже немає п'яниць і повій , а якщо вони і крадуть , то тут справа в генах. «Серед них багато талановитих людей , вони по-своєму чесні і справедливі . Одного разу до мене звернувся священнослужитель : мовляв , залишив на терасі літнього кафе барсетку з документами , може , допоможеш знайти через циган ? Не повірите , вони принесли сумочку з грошима , усіма паперами , і навіть не взяли винагороду » , - розповідає Орос .
Цікаво , що після нашого візиту в табір, на наступний день , під дверима готелю , де ми зупинилися , на знак поваги і , очевидно , з надією на допомогу цигани залишили сім відер помідорів.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
