Людмила Корольчук, заслужений лікар України: «За два роки губернаторства Івана
Різака будівництво закладів охорони здоров’я та їх оснащення сучасним медичним
обладнанням в області перевищило об’єми усіх попередніх років української
незалежності»
Коли ми сьогодні говоримо про якісь вагомі досягнення у медицині Закарпаття,
неетичним буде не згадати людину, яка стояла біля їх витоків, яка своєю працею й
організаторським хистом творила реформу нашої охорони здоров’я
Наприкінці минулого року згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України в
нашій області відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Міжгалузева
комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002 – 2011 роки – крок до реформування
галузі». На цю конференцію з’їхалися світила вітчизняної медицини з усієї України
Проведення такого представницького форуму на теренах маленького Закарпаття – досить
унікальне явище. Але якщо зважити на ті успіхи, які область досягла впродовж
останніх років у галузі розвитку медицини – то це цілком закономірно.
Сьогодні, коли області є чим пишатися у галузі медицини, доречно нагадати, що ці
успіхи були б неможливі, якби не той фундамент, який закладався у попередні роки,
особливо в часи губернаторства Івана Різака.
Перебування Івана Михайловича на посаді голови ОДА у 2002– 2004 роках
характеризувалося підвищеною увагою та пріоритетністю до тематики охорони
здоров’я. І, що найважливіше, вся діяльність в цьому напрямі була скерована на
конкретних людей, на мобілізацію та інтеграцію наявних ресурсів для покращення
якості життя закарпатців. Іван Михайлович сам був провідником ідей реформування
галузі охорони здоров’я. Він жорстко вимагав реалізації програми дій щодо
зменшення проявів нерівності в наданні медичних послуг та охороні здоров’я саме на
місцях, оскільки більшість нашого населення проживає в сільській місцевості, в
гірських віддалених селах і має значно менше можливості доступу до
високотехнологічних медичних послуг, аніж городяни. Керівник краю своєю роботою
переконливо доводив тезу, що здоров’я громадян є кінцевою метою економічного
розвитку краю, потужним засобом соціального захисту закарпатців. Такі підходи
засвідчують європейське мислення щодо проблем охорони здоров’я, адже саме такий
напрямок є фундаментальною основою програми розвитку медицини в Європі .
Я проілюструю сказане кількома прикладами.
Революційним кроком, оскільки такої практики управління службою охорони здоров’я не
було в державі, можна назвати його ініціативу стосовно вдосконалення управлінської
моделі галуззю шляхом створення інституцій районних та міських відділів охорони
здоров’я. Це дозволило значно поліпшити управління по горизонталі, в районах
повноцінного відстоювали право на охорону здоров’я на рівні місцевих адміністрацій,
тісно співпрацювати з органами місцевого самоврядування., суттєво впливати на
прийняття рішень та фінансування охорони здоров’я. З огляду на те, що до керівництва
в містах і районах було підібрано досвідчених, висококваліфікованих спеціалістів
вдалося вирішити ряд таких проблем, які не вирішувалися роками. Вдалося налагодити
дієву співпрацю з ключовими фігурами – головами міських, районних сільських рад::
вони, або їх заступники очолили місцеві координаційні ради з медичних програм, що
забезпечило системність в роботі з питань медицини. Ключові питання охорони
здоров’я почали регулярно заслуховуватися на сесіях відповідних рад, в результаті
чого вдалося значно ефективніше використовувати бюджетні кошти та залучати
позабюджетні.
Особливої уваги заслуговує робота створеної при голові ОДА координаційної ради з
міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації», на розгляд якої виносилися
найбільш актуальні питання охорони здоров’я. Завдяки системній роботі, на яку
націлював керівник краю, фінансування медичної галузі в області зросло на 36
мільйонів гривень, у 2004 році – ще на 11, 8 мільйона гривень. Зростала і середня
зарплата працівників галузі. Саме в ці роки було проведено телефонізацію ФАПів. У
2003 році розпочато, а вже у 2004 році було завершено будівництво пускового
комплексу обласного кардіологічного диспансеру, хірургічного корпусу обласної
дитячої лікарні, реконструйовано обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом
та дитяче відділення обласної психіатричної лікарні у с. Чікош. На базі
Ужгородської ЦМКЛ у 2004 році відкрито обласну інфекційну лікарню, створено
госпіталь для ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни. У 2003 році було
придбано апарат штучної нирки для обласної клінічної лікарні, сучасну
ультразвукову діагностичну установку для обласної дитячої лікарні .Цей перелік
можна продовжувати і продовжувати.
За два роки губернаторства Івана Різака будівництво закладів охорони здоров’я та
їх оснащення сучасним медичним обладнанням в області перевищило об’єми усіх
попередніх років української незалежності. Зрештою, вінцем прагнення Івана
Михайловича до вдосконалення галузі охорони здоров’я в області стала його
ініціатива оголосити 2005рік – роком охорони здоров’я на Закарпатті.
Наприкінці минулого року провідні спеціалісти та управлінці охорони здоров’я, які
з’їхалися на нараду-семінар в Ужгород з усієї України гідно оцінили все те, що було
зроблено командою Івана Різака для поліпшення охорони здоров’я населення області.
Широкий світогляд, досконале знання проблем регіону, особливий, науковий склад
мислення Івана Різака, його любов до отчого краю і високі організаторські здібності
помножені на щоденну копітку працю – це ті складові, що дозволили за невеликий за
часом термін добитися кардинальних змін в питаннях охорони здоров’я.
Тому, коли ми сьогодні бравурно говоримо про якісь вагомі досягнення у медицині
Закарпаття, а вони справді є, то неетичним є не згадати людину, яка стояла біля їх
витоків, яка своєю працею й організаторським хистом творила реформу нашої охорони
здоров’я. Прізвище цієї людини – Іван Різак, якому сьогоднішнє закарпатської
медицини багато в чому зобов’язане.
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
