Коментар відомого правозахисника Василя Мокану, який він дав нашому інтернет-виданню. Публікуємо із скороченнями.
«…Насамперед тяжкість і складність цієї справи полягає в її політичному забарвленні. Безумовно я не можу надати докази про пряме, або побічне втручання політиків в цю справу. Такі дії вчиняються потайком, приховуються. Але про те, що політики втручаються у судові справи, відкрито заявили судді на їх черговому з’їзді, який нещодавно відбувся в м.Києві. Їх вже так допекло, що вони вирішили заговорити. Однак їх протест обмежився загальними фразами, не конкретизований фактами, прикладами. Все ж таки бояться сміло називати речі своїми іменами, оскільки усвідомлюють, що їх доля в значній мірі залежить від посадових осіб законодавчої та виконавчої гілок влади. Для мене найбільш тяжким моментом в захисній практиці є арешт людини за відсутністю передбачених законом підстав. І одним з найбільш яскравих прикладів незаконного та необґрунтованого взяття під варту є випадок Івана Михайловича. Мені здавалося, що у суддів, які розглядали подання про взяття під варту Різака І.М., наступив параліч і всі вони стали струнко перед політиками. Що стосується пред’явлених Івану Михайловичу звинувачень, то я і адвокат Піх І.Б. піддали їх прискіпливому правовому аналізу і особливих складностей в аргументації невинуватості Івана Михайловича не було. З моєї точки зору надуманість та необґрунтованість пред’явлених Різаку І.М. звинувачень можна побачити неозброєним оком…
…Я стверджував і стверджую в даний час, що кримінальні справи стосовно Різака І.М. були порушені за відсутністю передбачених законом приводів і підстав, що пред’явлені йому звинувачення є надуманими і не підкріплені доказами…
…незалежно від судового вердикту я залишаюсь на своїй точці зору – І. Різак є невинуватим у всіх пред’явлених йому звинуваченнях, а його кримінальне переслідування є протизаконним, протиправним…
Дванадцять років позбавлення волі для І. Різака прокурори попросили по так званому «Свалявському епізоді». Загальною рисою цього епізоду є відсутність потерпілих. Орган досудового слідства абсолютну більшість так званих потерпілих “притягував за вуха”. За власною ініціативою з заявами про визнання їх потерпілими вони не звертались – ні особи, які проживали в готелі, ні працівники міліції. Але оскільки кримінальна справа була порушена, то потерпілих потрібно було створити штучно і їх створили. Про створення потерпілих штучним шляхом свідчить сама їх поведінка - більшість з них взагалі не забажала приїхати до суду і захищати свої інтереси, що є доказом того, що вони особисто не вважали свої інтереси порушеними. Потерпілих доставляли до суду приводом, всупереч їх волі, і за винятком одного або двох, всі заявили, що не мають до І. Різака ні матеріальних, ні моральних претензій. До слова, всі претензії потерпілих могли бути задоволеними при розгляді цього ж епізоду Свалявським райсудом, оскільки, як це вказав суд у вироку, винні особи повністю визнали свою вину в пред’явленому їм обвинуваченні. Здавалося би тут і карти в руки правосуддю – виконавці повністю визнають себе винними, викликайте потерпілих та задовольняйте їх матеріальні та моральні претензії. Але ні, потерпілі навіть не викликаються, проводиться “скорий суд”, оскільки головним є те, що обвинувачені дають показання, що інкриміновані їм злочини вони вчинили за вказівкою І.Різака. Для судді важливо саме це зафіксувати у вироку. На мою думку, оскільки найбільш політичне забарвлення має “Свалявський епізод” – він пов’язаний з виборами, прокурори вирішили показати, що вони добре розуміють поставлене перед ними завдання і попросили для І. Різака саме по цьому епізоду найбільш тяжке покарання. Ну, а прямо відповідаючи на Ваше запитання, якщо я вважаю все пред’явлене І.Різаку обвинувачення необгрунтованим і таким, що не відповідає закону, то безумовно вважаю юридично необґрунтованими всі дії органа досудового слідства, обвинувачення…»
Стаття опублікована 2011 році
Світогляд