10 листопада ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, професор архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за видатним українським письменником, поетом, драматургом та громадським діячем Іваном Петровичем Котляревським (09.09.1769 – 10.11.1838) у день його смерті.
У молитві до Господа Бога отець-ректор просив прощення всіх земних гріхів, допущених з власної волі чи під примусом, небіщиком, дарування йому світлої пам’яті та вічного спокою його душі
Біографічна довідка:
Іван Петрович Котляревський (09.09.1769 – 10.11.1838) – видатний український письменник , поет, драматург, перший класик нової української літератури та громадський діяч.
Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було «пожалувано» дворянське звання. З 1780 року Іван Котляревський почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно і наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія. Відкриває для себе творчість Ломоносова, Кантемира, Сумарокова.
У 1789 році, після смерті батька, двадцятирічним юнаком він на останньому році навчання залишає семінарію і починає служити чиновником у полтавських канцеляріях, а згодом вчителює у поміщицьких родинах. Під час вчителювання, з 1794 року, розпочинається творча робота письменника над славнозвісною «Енеїдою».
Протягом 1794—1796 рр. Іван Петрович Котляревський працює над першими трьома частинами поеми. З 1796 по 1808 рр. Іван Котляревський перебуває на військовій службі. Військову службу проходить у складі Сіверського полку, сформованого на базі українського козацького полку, брав участь у російсько-турецькій війні, особливо відзначившись у баталіях під Бендерами та Ізмаїлом. За відвагу й хоробрість Івана Котляревського було відзначено кількома нагородами. Навіть у нелегких бойових буднях Іван Петрович продовжує працювати над «Енеїдою», яку видав у 1798 році в Петербурзі.
У 1808 році в чині капітана Іван Петрович Котляревський виходить у відставку і пробує влаштуватися на цивільну службу в північній столиці Російської імперії. У 1809 році з’являється друком його знаменита поема у чотирьох частинах «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И.Котляревским». На титулі містилося авторське зауваження: «Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий».
З 1810 року і до кінця свого життя Іван Петрович Котляревський живе в Полтаві, працюючи наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян — навчально-виховного закладу, в якому навчання відбувалося за програмою гімназії. З 1827 року — попечитель «богоугодних закладів» Полтави. На цьому відповідальному поприщі Іван Петрович Котляревський зарекомендував себе як талановитий педагог і організатор освітнього процесу. Увесь цей час письменник не пориває з творчою діяльністю, захоплюється театральною справою. У 1818 році його призначають директором Полтавського театру.
З метою збагачення репертуару він створює драму «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які з успіхом було поставлено у 1819 році. Так, на полтавській сцені, з початків нової української драматургії зароджувався національний професійний театр. Стараннями Івана Котляревського було випущено з кріпацтва Михайла Семеновича Щепкіна, який згодом успішно виступав у п’єсах свого покровителя. У 1821 році поет закінчує писати останню частину поеми «Енеїда», але побачити повне видання йому не судилося. Воно з’явилося на світ у 1842 році, уже після смерті автора.
У 1835 році за станом здоров’я Іван Петрович Котляревський виходить у відставку, але не пориває з культурним життям та громадським життям. Помер Іван Петрович Котляревський 10 листопада 1838 року в Полтаві, де і похований.
Творчість Івана Котляревського ознаменувала початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається черговий етап потужного руху українського національного відродження. Поема «Енеїда», над якою Іван Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним за своєю громадською і художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям і форму нашому письменництву.
Життя і творчість Івана Петровича Котляревського припали на час, коли, здавалося, самі підмурки української національної ідеї відбували одне з найсерйозніших випробувань на право свого існування взагалі. Невблаганна московська самодержавницька дійсність розбивала на друзки сподівання українського народу на національне відродження, незалежність та державність. Могутній і тотальний московський імперський тиск мав остаточно привести до знищення навіть можливих проявів українського національного духу.
Та український дух в черговий раз переміг своїх гнобителів…
Професор архімандрит Віктор (Бедь)
Про це "Анонс Закарпаття" повідомили в Прес-служба УУБА-КаУ
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
