Дорогі друзі!
Роль засобів масової інформації в житті і розвитку сучасного суспільства важко
переоцінити. Свобода слова нерозривно пов’язана зі свободою людини на
самореалізацію. Саме свобода слова є однієї із головних ознак демократичності
суспільства, утвердження прав і свобод людини.
Напевно, всі ми вітаємо той факт, що свобода слова нині має певний розквіт і
тенденцію до розвитку.
Особисто для мене свобода слова – це не просто слова. Можливо, це дивно чути від
чиновника, який понад 10 років ( з 1992 – по 2005 рр.) пропрацював на різних посадах
в органах виконавчої та законодавчої влади. Але перебуваючи на різних
адміністративних, партійно-політичних чи громадських посадах я завжди з великою
повагою ставився до журналістів і до їх нелегкої праці. Натомість завжди відчував на
собі постійну увагу представників ЗМІ. І саме ця увага журналістів давала мені
можливість самокритично дивитися на управлінські рішення, на свою роботу і на ті її
результати, які вдавалося досягти виконавчій владі. Мої щотижневі прес-конференції з
журналістами Закарпаття і центральних ЗМІ давали мені відчуття постійного зв’язку з
людьми і багато в чому направляли мою діяльність як губернатора.
Неодноразово піддавався жорсткій критиці на сторінках багатьох ваших видань. Інколи
ця критика, скажу чесно, здавалася і не справедливою. Але ніколи в житті я не
тільки не судився із ЗМІ, але в мене цього не було навіть у думках. Бо завжди
вважав, що кожен має право висловити на ту чи іншу проблему свою точку зору.
У 2005 році я подав у відставку і разом зі своєю політичною силою – СДПУ(О) –
перейшов в опозицію. За кілька місяців після відставки я мав багато зустрічей із
представниками громадськості, ЗМІ, в тому числі й представниками нової влади.
Хотілося, як лідеру опозиційної сили в регіоні, вибудувати таку систему відносин
із новою владою, яка б дала ще серйозніший поштовх у розвитку Закарпаття.
Але ці мої намагання не змогли реалізуватися через те, що на крилах так званої
помаранчевої революції до влади в області прийшли люди, які мотивувалися в
основному власними амбіціями, жадобою реваншу, бажанням розправитися з
політичними опонентами і вирішенням особистих питань.
Помаранчева влада в регіоні, яка практично належить одному бізнесовому клану,
вдалася до безпрецедентних політичних репресій проти мене і моїх однодумців. На
своєму прикладі я відчув, як ця бездушна державна машина може калічити людські
долі, забираючи здоровя а часто і життя.
За перші півроку мене тричі заарештовували і чотири місяці тримали в СІЗО.
Понад два роки тягнеться кримінальне і судове переслідування мене на політичне
замовлення за надуманими і фальсифікованими обвинуваченнями.
Я щиро вдячний всім журналістам і ЗМІ, які і в цей непростий для мене час не
оминули увагою мою історію, не залишилися осторонь тих подій і намагалися
правдиво, об’єктивно висвітлювати всі перипетії правового свавілля наді мною і
моїми однодумцями.
Я дякую Вам , дорогі друзі, за порядність, за мужню і професійну позицію!
Сьогодні я щиро звертаюся до Вас не бути байдужими до долі людей, які й надалі
переслідуються за політичними мотивами, а ці переслідування маскуються під
кримінальні справи.
Хотів би, щоб на моєму прикладі і представники громадськості, і представники
політичної та бізнесової еліти, правоохоронної системи переконалися, що час
кримінальних переслідувань за політичними вказівками в Україні відійшов назавжди
і всі ми сьогодні об’єднуємося заради того, щоб побудувати справді правову
українську державу.
Без пафосу скажу, і це може підтвердити багато моїх земляків: за мого керівництва
областю жодна людина не терпіла від політичних переслідувань! Опозиційні сили і
їх лідери мали всі можливості для самореалізації .
Тому закликаю вас, дорогі друзі, ознайомити своїх читачів з ходом судового
розслідування, аргументами прокурорів і адвокатів, щоб зробити висновки у
правдивості моїх слів.
З
глибокою повагою
Іван Різак.
8.12.07
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
