Олексій Різак любив їздити до бабки Марусі і дідика Міші в Бобовище, а також до бабки Зіни у Володимир- Волинський. Коли б він там не був, любив спілкуватися з родичами та сусідами і обовязково змалку ходив в Церкву. Пустує хатка в Бобовищі, але Олексій зразу після приїзду з Харкова встиг відвідати могили бабки і дідика разом з батьками в Бобовищі. Встиг допомогти організувати ремонт квартири і бабці Зіні на Волині. Багато встиг... Але ще більше не встиг. Вічная память Тобі, Олексію! Памятаємо! Сумуємо!Любимо!Гордимося Тобою! Боремося! Сімя Івана і Галини Різак та колектив СВІТОГЛЯДУ висловлюють щирі слова подяки Михайлу Роману за підготовку Книги Памяті Олексія Різака, невинно убієнного 16 листопада 2012 року
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
