Починався він із хвилювань голови сільської ради Галини Малинич: на дворі стояла дощова погода і у прилеглому парку, де мали відбуватися гуляння, було порожньо. Хоча розкішна сцена вже чекала виконавців, по краю зеленого скверу розмістились торгові павільйони, барвисті намети, де шеф-майстер бограчу Василь Федор вже чаклував над солідними казанами.
Не нудьгував і знаний скульптор з В. Доброні Ендре Гіді, котрий з ентузіазмом демонстрував бажаючим, як із шматочка глини, встановленої на гончарний круг, можна «виліпити» цікаву річ. Проте, із-за непогоди кілька показових виступів та змагань все ж довелось відмінити.
Господь таки змилостивився над Соломоновим і дослухався до прохань сільського голови: до назначеної години офіційного відкриття свята розпогодилось, із-за хмар виглянуло сонечко і далі все пішло за сценарієм, у якому знайшлось місце не лише для привітань від Галини Малинич, голови райради Михайла Фединця, інших поважних гостей, а й чудових виступів духового оркестру, аматорів художньої самодіяльності, відомих вокалістів.
Джерело:«Вісті Ужгородщини»