На нещодавньому авіашоу в обласному центрі фішкою виставки приватної авіації був давній бойовий літак червоного кольору. Його власник – американець Білл Вайнсток – вирішив облетіти на ньому весь світ. Ужгород потрапив до списку зупинок.
На «Червону ракету» довелося добряче розкошелитися
«Червона ракета» – колоритний літак часів Другої світової – стала найбільш популярною для фотографувань на авіашоу. Як організатори не просили глядачів дотримуватися двометрової відстані, не чіпати «експонат» руками та не спиратися на нього – однаково охочі зробити хороший кадр нех-тували забороною.
Власник найгарнішого борту виставки, літній американець Білл Вайнсток, поблажливо ставився до підвищеної уваги до свого двокрилого друга, охоче позував для фотографів та обнімався з українськими дівчатами.
«Дуже радий, що таки приземлився в Ужгороді. Мені обіцяли: тут скуштую смачного й дешевого українського пива. Але про найгарніших дівчат в Європі не попередили!» Грайливий 76-річний капітан Військово-повітряних сил США розповідає, що зупинка в Ужгороді виявилася дуже доречною. Адже він понад 2 роки реставрував, ремонтував та «фарширував» свій літак. А випробувати вирішив, здійснюючи кругосвітню подорож: від Нової Зеландії через Індію до Європи та, зрештою, додому в США.
«Цей літак вийшов із конвеєра у мене на батьківщині. І ще встиг узяти опосередковану участь у Другій світовій: його використовували як транспорт у Королівській авіації Великобританії. Він курсував від Англії до Нормандії після відкриття другого фронту. Далі повернувся в Штати, де вже аж у 1984 році став моєю власністю».
Вайнсток розповідає, що за крилатого друга довелося поторгуватися на аукціоні. Адже мав серйозного і грошовитого суперника, котрий також хотів отримати цей літак. «Довелося розкошелитися, озвучивши останню ставку. Але я не шкодую, бо після капремонту здійснюю на ньому свою мрію побачити весь світ».
«Подумав спершу, що це традиція людожерів …»
Для американця небо – не просто хобі, а стиль життя. Понад 30 років він був діючим бойовим, а потім і цивільним пілотом авіації США. Літав на F-84, далі – на «F-86 Сейбур» та «F-86 Суперсейбур». Українські авіатори з великою повагою ставляться до іменитого колеги. Кажуть, що він – жива історія, легенда.
Питаю, чи безпечно після ідеально налаштованих сучасних літаків керувати «кукурузником»… Білл запевняє: «Звичайно, небезпечно!» Але за мить уже сміється з мене: «Жартую! Для того й капремонт робив. Літати на ньому навіть безпечніше, ніж коли літак був новий. Адже після ремонту там усе перетасовано – від двигуна й до засобів безпеки».
На завершення пілот додає, що йому дуже сподобалося місто Ужгород: гори навколо нього, а ще – така традиція, яку він не знав, як і назвати. «Мені показували таке, що виглядало, як у фільмах про людожерів чи в оповідках про пекло. Величезний казан – і там варяться люди… Я й собі спробував поваритися (в чанах. – Авт.). Нічого, сподобалося!»
Автор:Тарас Ващук
Джерело:"Закарпатська правда"
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
