2.Водопад Шипіт
Ши́піт (Ши́пот) — водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби. Розташований у глибокій ущелині річки Пилипець (притока Репинки, басейн Тиси), у межах Міжгірського району Закарпатської області, приблизно за 10 км від залізничної станції Воловець, за 6 км від села Пилипець, на території заказника місцевого значення «Водоспад Шипіт».
Водоспад утворився на місці виходу стійких пісковиків палеогену й гравелітів з тонкими прошарками сланців.
Водоспад Шипіт
Особливо багатоводний водоспад навесні, коли на схилах Гемби тануть сніги. Сюди організують спеціальні автобусні екскурсії із санаторіїв і пансіонатів Закарпаття і Прикарпаття. За 300 метрів від водоспаду розташований гірськолижний підйомник (це служить орієнтиром для охочих відвідати водоспад).
Щорічно, починаючи з 1993 року, неподалік від водоспаду на початку липня проходить неформальний фестиваль, на який приїжджають хіпі та представники різних субкультур з України, Білорусі та інших країн. Кульмінацією святкувань є Свято Івана Купала в ніч на 7 липня з місцевими традиціями й колоритом. Події на Шипоті стали головним мотивом книги «Трохи пітьми» українського письменника Любка Дереша.
3.Говерла
Найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота 2061 м.
Розташована у гірському масиві Чорногора, на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області.
Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні осипи. Зі східного боку від вершини — один з витоків річки Прут, Прутський водоспад. Гора розташована у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку.
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині.
Основні маршрути на Говерлу включають сходження з боку турбази «Заросляк» (через так звану Говерляну), з боку урочища Козьмещик та по гребеню Чорногірського хребта, як з боку гори Петрос, так і з боку гір Пожижевська та Брецкул. Взимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.
Пам'ятний знак на вершині Говерли
Говерла потерпає від щорічних масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів.
За розрахунками фахівців, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу.
4.Долина нарцисів
Заповідник розташований на висоті 180—200 м. над рівнем моря, в північно-західній частині Хустсько-Солотвинської улоговини, на стародавній тераci Тиси. Заповідна територія площею 257 га займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець. Поряд з природніми водотоками на території масиву розташовані i штучні — канали меліоративноі системи.
Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом на землі. Деякі вчені вважають, що тоді сталися певні геологічні катаклізми і з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на цих землях стали здійснювати господарську діяльність, площа зростання нарцисів зменшувалася.
За часів Австро-Угорщини урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія Закарпаття відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хуста. Але тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х рр. на території заповіднику здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили і передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення «Долини нарцисів» зробив професор В. І. Комендар (який, власне, і дав цю назву долині).
5.Полонина Руна
Рівна (Полонина Рівна, ще відома як Полонина Руна) — гірський масив в Українських Карпатах, у межах Перечинського та Великоберезнянського районів Закарпатської області. Масив розташований у західній частині Полонинського хребта, між річками Лютою, Шипотом і Турицею. Висота до 1482 м (за іншими джерелами — 1479 м). Полонина Рівна — це широкий лагідний хребет, вкритий полонинами та переважно буковими лісами (на схилах). Стрімко спадає на північ та схід. Масив має кілька помітних вершин, наприклад, гора Полонина Руна (1479 м, у північно-західній частині масиву), Менчул (1295 м, у південній частині), Руна-Плай (1227 м, у південно-східній частині).
На Рівній розташований орнітологічний заказник Соколові Скелі, на південно-східних схилах — Тур'є-Полянський заказник, заповідник Шипіт.
Найближчі населені пункти: села Лумшори і Липовець.
Джерело:anons.uz.ua
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
