Факультет післядипломної освіти реорганізували в навчально-науковий Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки УжНУ

В.о. ректора УжНУ, доктор технічних наук, професор Федір Ващук відвідав факультет післядипломної освіти, де урежимі онлайн-конференції обговорювали найгостріші проблеми та  основні стратегічні напрями розвитку.

Відтепер, як було повідомлено, ФПО реорганізовано в Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки. Професор Федір Ващук оголосив відповідний наказ та наказ про призначення на посаду в.о. директора доктора медичних наук, професора Івана Васильовича Чопея.

До того ж, прийнято наказ про збереження трудових відносин з працівниками Інституту, тобто їм непотрібно буде писати заяви на звільнення, а згодом знов на прийняття на роботу до новоствореного підрозділу. Також в.о. ректора УжНУ привітав одного з працівників Інституту Бобика Юрія Юрійовича із захистом докторської дисертації.

Ділову розмову Федір Григорійович розпочав із констатації невтішної ситуації, що наразі склалась в УжНУ. Університету не вистачає  3,5 млн гривень, аби покрити усі виплати.  Попри те, що виш є основним бюджетоутворювачем міста, допомога з боку міської влади недостатня. З бюджетом у майже  140 млн за рік, 139,6 млн гривень йде на розрахунки за заробітну плату й оплату комунальних послуг. В результаті, на науково-освітні потреби потужній установі, у якої 130 тисяч кв.м. загальної площі, майже не залишається  грошей на утримання гуртожитків, корпусів і т.п. І це в той час, коли за кошти університету утримується 10-та частина міста. Тому, в планах — створити групу депутатів, що будуть відстоювати інтереси  вишу в міській раді.

Та все ж, є і позитив. За короткий час перебування на посаді в.о. ректора Федір Ващук встиг відвідати 7 факультетів. Як розповів керівник УжНУ, щоразу він дивується й водночас радіє викладацькому складу, серед яких безліч тих, які справді живуть своєю справою та  університетом загалом, завдяки яким функціонують кафедри чи навіть цілі відділення.  Та ентузіазму окремих осіб недостатньо, аби університет розвивався, покращувався та ставав сучасним, прогресивним навчальним та культурним осередком краю. Тож, розроблено три стратегічні напрямки розвитку вишу. По-перше, випускники обов’язково повинні володіти основами інформаційних технологій. По-друге, студенти повинні володіти іноземною мовою, хоча б у своїй галузі. Планується додавати анотації до магістерських робіт однією з іноземних мов. І по-третє, випускник вищого навчального закладу повинен грамотно писати й говорити. Для цього разом з філологами та фахівцями з окремих галузей розроблять курси ділової української мови для кожної спеціальності.  Усі ці три положення повинні сприяти підвищенню конкурентоспроможності випускників Ужгородського національного університету на освітньому ринку. Саме ця ідея сприяла створенню Інституту післядипломної освіти, аби покращити рівень підготовки висококваліфікованих кадрів, зокрема, в галузі медицини. Адже саме на підготовку медиків в більшій мірі зорієнтований нині вже Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, зокрема, магістрів стоматологічного та медичного факультетів. До речі, вже є проект закону, в якому відсутній освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста. Адже ніде в Європі немає такого поняття, як «спеціаліст». Тому проф. Федір Ващук зазначив, що необхідно негайно збільшити кількість місць на магістратурі, замість спеціалістів. «Якщо все залишити як є, то в університеті станеться справжня освітньо-наукова катастрофа», - підкреслив в.о. ректора.

На зустрічі з-поміж інших обговорили й проблему якості освіти у різноманітних філіях та відділеннях, що діють на Закарпатті.  Близько 10700 студентів навчаються в 27-ми філіях та відділеннях різноманітних вузів,  95 % з яких навіть не є зареєстровані в області. Адміністративним чином їх закрити не вдається. Тому розроблена програма, за якою усі охочі навчатись в УжНУ можуть перевестись сюди зі збереженням попередньої оплати у відповідному філіалі. Ці студенти, фактично, не здобувають якісних знань і в майбутньому не складають достойну конкуренцію випускникам таких вишів, як УжНУ чи ЗакДУ. «Ми підемо в райони і поборемо цю проблему. Щороку через такі напівлегальні, а й то зовсім нелегальні установи, які не дають фактично ніяких знань бюджет УжНУ недораховує близько 50-ти мільйонів гривень. Ці гроші могли б в значній мірі покращити фінансове становище університету», - зазначив в.о. ректора, Федір Ващук.

Опісля завершення виступу Федора Ващука кожен з присутніх на конференції зміг запитати все, що його цікавить. Серед інших питань, цікавились чи буде створена в УжНУ Університетська клініка. На що Федір Григорійович відповів: «Де-факто, 60% елементів клініки у нас є, але створення окремої клініки – це ідеал. До нього ми будемо прагнути».

До того ж, професор Федір Ващук зазначив, що втручань в структуру Інституту не буде. Все вирішуватимуть самі працівники новоствореного підрозділу на Вченій раді. Додадуться й нові обов’язки. Відтепер уся доуніверситетька освіта буде також на плечах Інституту. Також планується ввести систему дистанційної підготовки та підготовки іноземних громадян до вступу в УжНУ. Окрім того, найбільшим плюсом є те, що на базі Інституту згодом можна буде створити й окремі факультети, а не лише кафедри.


Галина Михайлова, студентка відділення журналістики

 



TelgramПідписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
рейтинг: 
  • Подобається
  • 0
Залишити коментар
иконка
Коментувати статті на сайті можливе лише впродовж 30 днів з дня публікування.