Амброзія – така гарна назва, а скільки небезпеки може в собі містити! Вже багато років наше мальовниче Закарпаття і Україна в цілому бореться із цим шкідливим і небезпечним бур’яном. Стільки сил і енергії витрачено, стільки розпоряджень та штрафів видано, стільки хворих людей з’явилось . А цей бур’ян росте і поширюється щодня на все більші і більші території. Ця рослина є північноамериканським «подарунком» нашому континенту. Амброзія була завезена в Європу разом з насінням червоної конюшини в 1873 р. В Україну вона потрапила приблизно в 1914 р. Часу бур’ян не гаяв, лише за століття заполонив 5 млн га європейських територій, а в нашій країні рослина виявлена на території 21 області, в 11 з яких накладений карантинний режим. Амброзія полинолиста (Ambrosia) – це однорічний карантинний бур’ян заввишки 20- 250 см, що належить до родини Айстрових. За зовнішнім виглядом амброзія схожа на коноплю, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва “полинолиста”). Міцною кореневою системою проникає в грунт до 4 метрів, зневоднюючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. Саме ця особливість дозволяє амброзії виживати навіть у найбільш посушливі роки. Вигляд рослинка має дуже милий, так і хочеться її зірвати і поставити у вазу. Мереживні листочки та яскраво-жовтий колір так і ваблять до себе! Однак, це тільки зовнішня краса, а ми знаємо, що вона часто буває оманлива. Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні-вересні, легко обсипається, засмічуючи грунт. Одна рослина може дати до 100 тисяч зернят, які здатні проростати ще 10-15 років після визрівання. Проростає насіння у кінці квітня на початку травня, з середини серпня до кінця жовтня амброзія цвіте. Вогнища цього бур’яну не тільки пригнічують розвиток сільськогосподарських культур, але й спричиняють алергічні захворювання людей у період цвітіння. Пилок бур’яну вважається найбільш агресивним алергеном. До симптомів, які може викликати амброзія відносяться такі як задуха, ускладнене дихання, кашель, нежить, сльозливість, висипання на шкірі, астматичні синдроми. Цікавим є те, що, окрім пилку, алергеном є і стебло, і листок, і навіть корінь. До групи ризику осіб, які можуть мати алергію на амброзію, належать алергіки, астматики, активні та пасивні курці. Як же боротися з цим буряном? Боротися з ним надзвичайно важко, адже після скошування його стає в рази більше. Найперше, з чого варто почати звичайній людині, в якої виріс цей бур’ян, це постійне висмикування рослинки з коренем та спалювання. По-друге, наша місцева влада повинна постійно стежити за тим, аби вчасно проводилось скошування амброзії, виконувались розпорядження та проводились бесіди з власниками присадибних ділянок. Із карантинних заходів боротьби з амброзією можемо виділити наступні: контроль за підкарантинним станом підкарантинної продукції, сертифікація такої продукції, локалізація вогнищ бур’яну, запровадження і скасування карантинного режиму. Біологи, аби позбутися бур’яну, радять викошувати рослину 4 рази за літо, до початку цвітіння. Адже шкоди від неї дуже багато: алергія місцевих мешканців, зневоднення грунту, придушення рослин, які ростуть поруч з амброзією. Чужа, завезена рослина витісняє з місцевих екосистем так звані аборигени та збіднює природне біорізноманіття. А ще дуже любить закинуті ділянки, де колись господарювала людина. Досвід боротьби з амброзією засвідчує: там, де вчасно та ретельно виривали амброзію з корінням, у майбутньому з’являються лише поодинокі рослини, які легко знищити. У сільському господарстві цю проблему вирішують за допомогою гербіцидів. Хімічні заходи здійснюють у великих господарствах особи, які мають спеціальну фахову освіту. Фермери та господарі присадибних ділянок повинні точно дотримуватися регламентів, зазначених у спеціальних рекомендаціях, інструкціях. Використовувати препарати, які є у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Тож закарпатцям варто добре пильнувати. Адже позбутися алергії набагато складніше, ніж позбутися амброзії. Будьмо обізнані і здорові! Провідний спеціаліст- державний фітосанітарний інспектор відділу фітосанітарних заходів на кордоні управління фітосанітарної безпеки Горват Ольга Анатоліївна
Підписуйтесь та читайте новини Закарпаття у нашому Телеграм-каналі та нашій сторінці у Facebook
